Незабаром у Печенізькій громаді відкриється важлива культурно-мистецька подія – постійнодіюча виставка “Пам’ятай, аби жити”. Цей грантовий проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду, державного інституційного інвестора у сфері культури та креативних індустрій України #запідтримкиУКФ.

Директорка КЗ “Краєзнавчий музей ім. Т.А. Суліми Печенізької селищної ради” Л. Гур’єва детально розповіла про ідею створення виставки, її значення та хід реалізації проєкту.

– Під час війни культурно-мистецька галузь України зазнала значних руйнувань. Як виникла ідея створити виставку, присвячену цим подіям?

– Наша громада була окупована з перших днів повномасштабного вторгнення, і всі ми стали свідками жахливих подій. Музейні працівники практично одразу розпочали збір свідчень: історій, доказів, фотографій наслідків війни, опитували місцевих мешканців, співпрацювали з військовими. Незважаючи на високий рівень небезпеки, ми збирали інформацію про зруйновані та пошкоджені споруди, документували воєнні злочини. Усі ці матеріали – це не просто записані слова, а уламки історії, які мають бути збережені. Вони потрібні, аби наступні покоління пам’ятали про воєнне лихо, знали своїх героїв та цінували те, за що сьогодні бореться Збройні Сили України та вся країна. Тому створення виставки “Пам’ятай, аби жити” було лише питанням часу. Збереження пам’яті для нащадків – це головна місія музейного працівника. Ми віримо, що ця виставка допоможе зберегти пам’ять.

– Конкурс грантів Українського культурного фонду – це серйозний проєкт. Яке значення має це досягнення для вашої громади та музею?

– Отримання підтримки від Українського культурного фонду – це надзвичайно важливий крок. Це не лише фінансова допомога, а й визнання важливості нашої роботи та внеску у культурний розвиток регіону. Наш проєкт “Пам’ятай, аби жити” спрямований на збереження пам’яті про події війни, на осмислення того, як вона вплинула на громаду. Ми прагнемо не просто зафіксувати факти, а допомогти людям переосмислити власний досвід, перетворити біль і втрати на джерело сили та патріотизму. Пам’ятати – означає боротися за майбутнє, навіть коли минуле сповнене болю. Це наш обов’язок перед загиблими та заповіт для тих, хто живе.

– Що саме створено в межах проєкту “Пам’ятай, аби жити”?

– Постійна виставка активно наповнюється. Ми прагнули охопити різні аспекти життя громади під час війни, акцентуючи увагу на меморіалізації подвигу наших земляків. Будуть представлені світлини загиблих героїв, фото, що ілюструють наслідки обстрілів та руйнувань, експозиція “Дорога життя”. Також буде можливість побачити військові трофеї, особисті речі з фронту та уламки ракет. Центральним елементом виставки є сенсорний інформаційний кіоск – сучасний мультимедійний центр. Він дозволить переглядати відео, слухати аудіо, дізнаватися історії людей, що стали символами стійкості нашої громади. Для відвідувачів доступні всі зібрані матеріали про громаду, а також документальні фільми, зняті в рамках проєкту. Ми впевнені, що такий сучасний елемент приверне увагу односельців, гостей, а особливо підростаючого покоління, яке зможе дізнатись про важливі події.

– Отже, експозиція розрахована не лише на доросле населення?

– Звісно ні! Тема війни завжди важка, але наші діти є свідками цих подій. Дуже важливо з ними розмовляти, пояснювати, показувати речі такими, якими вони є. Діти – це наше майбутнє. Ми хочемо, щоб вони знали правду про війну, про подвиги своїх земляків, розуміли, якою ціною здобувається свобода. Саме через сучасні мультимедійні формати ми зможемо донести складні історії у доступній та цікавій формі. Виставка “Пам’ятай, аби жити” – це не лише про минуле, а й про майбутнє, про те, як пам’ять і культура допомагають нам залишатися сильними, єдиними й вільними.

– Яким ви бачите подальший розвиток музею після реалізації цього проєкту?

– Ми сподіваємося, що реалізація проєкту стане початком нової сторінки в історії Краєзнавчого музею. “Пам’ятай, аби жити” – це не лише виставка, а своєрідний фундамент для створення сучасного культурного простору громади. Ми плануємо надалі розвивати цифрові формати, поповнювати базу історій та матеріалів, організовувати зустрічі з ветеранами, майстер-класи, екскурсії. Хочемо, щоб музей став живим центром спілкування, пам’яті та підтримки.

– Що б ви хотіли сказати своїм землякам, які, можливо, ще не знають про цей проєкт?

– Це наш спільний проєкт, створений для кожного мешканця громади. Ми запрошуємо всіх долучатися: приносити фотографії, спогади, предмети, ділитися історіями. Усе це допоможе створити правдиву, живу картину нашої боротьби й стійкості. Ми маємо зберегти ці свідчення для майбутніх поколінь, щоб вони завжди пам’ятали, якою ціною виборювалася свобода.

« повернутися