Сьогодні, 8 липня 2025 року, Україна схиляє голову в скорботі, адже минає два роки з дня загибелі нашого відважного земляка, сержанта Збройних Сил України Вадима Сергійовича ПРОКОПЕНКА. Його світле ім’я назавжди вписане в літопис національної боротьби за свободу та незалежність. Пам’ять Вадима Прокопенка є не просто даниною минулому, а живим прикладом жертовності для прийдешніх поколінь.

Вадим Прокопенко був справжнім патріотом, чиє життя повністю присвячене служінню Батьківщині. Із 2014 року він одним із перших став на захист держави, відважно воюючи з окупантами на сході України, на теренах Донбасу. Навіть повернувшись до мирного життя після важких років війни, Вадим не залишив справу служіння. Він активно займався національно-патріотичним вихованням молоді, ділився власним безцінним бойовим досвідом, надихаючи своїм прикладом любові до України та готовності її захищати. Його вклад у формування свідомої та патріотичної молоді є неоціненним.

Коли ворог здійснив повномасштабне вторгнення, Вадим Сергійович без вагань, на другий день, добровільно знову став до лав Збройних Сил України. Це рішення підкреслює його незламну волю та безмежну відданість ідеалам свободи. Він розумів, що його досвід та мужність вкрай необхідні для захисту рідної землі від агресора. Він знову став на передову, демонструючи справжній героїзм.

На жаль, 8 липня 2022 року життя цього відданого захисника обірвалося. Вадим загинув у нерівному бою поблизу Малої Токмачки на Запоріжжі, віддавши найцінніше — власне життя — за мир та свободу України. Йому було лише 38 років, сповнених планів та мрій, але він обрав шлях Воїна. Його героїчна загибель є гірким нагадуванням про ціну, яку Україна платить за своє майбутнє.

Наш земляк був не лише Воїном з великої літери, а й талановитою людиною слова, серця і духу. У 2018 році він видав чудову книгу віршів для дітей під назвою «Дідові історії». У цих поетичних рядках, наповнених теплотою та мудрістю, яскраво проявилася його безмежна любов до України, до її природи, до майбутнього покоління. Ця книга є невід’ємною частиною його спадщини, яка продовжує жити та надихати.

Досі дітлахи з нетерпінням чекають на цю книгу, передаючи її з рук у руки. Вона є свідченням того, що пам’ять про Вадима Прокопенка як Захисника і Письменника зберігатиметься з покоління в покоління. Його творчість продовжує сіяти зерна патріотизму та добра в серцях маленьких українців, а його подвиг — нагадувати про мужність та незламність. Ця книга – живий пам’ятник його духу.

Чоповицька громада пам’ятає свого Героя. Ми завжди будемо пам’ятати його мужність, його незламний шлях воїна, який віддав життя за світле майбутнє, і його шлях творця, який залишив по собі безцінну культурну спадщину. Кожен з нас відчуває глибоку пошану до його подвигу та вдячність за його жертву.

Закликаємо всіх українців, особливо земляків, згадати нашого відважного воїна, сержанта Вадима Сергійовича Прокопенка, та помолитись за спокій його світлої душі. Нехай його пам’ять буде вічною, а його приклад надихає нас на подальшу боротьбу за свободу України.

Схиляємо голови у глибокій скорботі, вшановуючи пам’ять всіх, хто віддав життя за нашу Батьківщину. Світла і вічна пам’ять Вадиму ПРОКОПЕНКУ, Герою України. Він завжди буде в наших серцях.

« повернутися