---

Наші Герої, захищаючи свободу та незалежність України, віддають найвищу ціну – власне життя. Їхня нескорена відвага та жертовність забезпечують наше вільне сьогодення та майбутнє. Вшанування пам’яті полеглих воїнів – це вияв глибокої вдячності тим, хто поставив любов до України понад усе. Це наш спільний обов’язок.

24 серпня 2025 року, у День Незалежності України, в селі Володимирці відбулося урочисте відкриття та освячення Меморіалу Героям – загиблим воїнам-землякам. Ця подія зібрала рідних, близьких, духовенство, представників влади та громади, щоб вшанувати пам’ять тих, хто віддав життя за волю та незалежність України.

Настоятель місцевого храму отець Петро провів молебень за полеглих земляків, а присутні в скорботі згадували кожного, чиї імена назавжди закарбовані в наших серцях. Підняття Прапора та освячення світлин полеглих Героїв супроводжувалися сльозами та глибокою повагою.

МИКОЛА МАСІН. 50 років. Воював з 2018 року, загинув 04.03.2023 біля Білогорівки. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

ІГОР БАБІНЧУК. 31 рік. Загинув 12.08.2023 на Запоріжжі. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

ІВАН ШЕМЕНЄВ. 32 роки. Молодший сержант, загинув 22.09.2023 на Донеччині. Нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

ВОЛОДИМИР ІВАНИК. 38 років. Загинув 03.12.2023 біля Хромового, Донецька область.

ОКСАНА ДЕМЧУК. 35 років. Стрілець, загинула 03.05.2024 на Луганщині. Нагороджена нагрудним знаком «Золотий хрест».

АНДРІЙ ЗВАРИЧ. 35 років. Отримав поранення 30.08.2024, помер 20.09.2024 у Києві.

Вручення прапорів рідним Героїв стало символом їхньої незламності та гордості. Біль втрати поєднується з безмежною гордістю за синів та дочок, які захищали Україну.

На завершення церемонії, запалені лампадки та покладені квіти символізували незгасиме світло подвигу Героїв. Виступ-реквієм за участі школярів та церковного хору, зокрема зворушливий вірш сестри загиблого Ігоря Бабінчука, Анастасії, наповнив серця присутніх болем і скорботою.

Вірш:

Журавель летів у небі

Над домівкою й селом,

І побачив він матусю-

Йшла по воду із відром

 

Закричала слізно пташка,

З висоти спустилась вниз,

Щоб почула його мамка:

-Я твій син,поглянь у вись!

 

Він літав,курилка в плачно 

А матуся вся в сльозах

На журавлика дивилась

Радість й смуток у очах

 

Сину,сину! Моя пташко!

Я ж тебе чекаю 

В невідомості так важко!

 

Я живий,як бачиш мамо.

Лише маю два крила,

Дрон а бліндаж влучив прямо

Й наступила всюди тьма.

 

А коли відкрив я очі 

Небо синє навкруги,

Білий день,немає ночі 

Світлі янголи з крильми.

 

Ти не плач матусю,рідна

Повертаюсь в небеса

Незабаром прийде сніжна

З завірюхами зима,

 

Ти чекай мене весною,

Прилечу лиш сніг зійде

Тож прощаюся з тобою 

Зачекалось небо вже.

 

Голова громади Василь Вітер підкреслив, що меморіал є місцем пам’яті та вдячності, де кожен може згадати тих, хто захищав Батьківщину. Виступи учнів та хору, а також слова депутата Василя Ємця, були присвячені вшануванню подвигу загиблих воїнів.

Завершилася церемонія виконанням Гімну України «Боже великий, єдиний». Меморіал став свідченням героїзму та жертовності тих, хто поклав життя за свободу, нагадуючи кожному: «Дякуємо! Ви – наші Герої назавжди!»

 Слава Україні! Героям Слава!

---

---

« повернутися