Пам’ятаємо. Не забудемо. 🇺🇦

12 вересня минають другі роковини загибелі нашого земляка, Захисника України — Бондаря Олександра Віталійовича. Це день скорботи й вдячності для всієї Семенівської громади, для рідних, друзів, побратимів і кожного, хто знав цього молодого воїна. Бондар Олександр Віталійович назавжди залишиться в нашій пам’яті як приклад мужності, відданості та любові до рідної землі.

Бондар Олександр Віталійович народився 22 листопада 2000 року в місті Південноукраїнськ. Ще в дитинстві разом із родиною переїхав до Семенівки. Тут минули його шкільні роки, тут він формувався як особистість, знаходив друзів, мріяв про майбутнє. Після закінчення 9 класів здобув професію слюсаря-механіка. У 2018 році Олександра призвали на строкову військову службу. До служби й після неї він працював у столиці, будував плани, прагнув мирного й щасливого життя.

Але з початком повномасштабного вторгнення Бондар Олександр Віталійович не залишився осторонь. Він добровольцем став на захист України, вступивши до лав Збройних Сил України. Солдат Бондар мужньо виконував військовий обов’язок, був вірним присязі та Українському народові. У боях він виявив неабияку сміливість, стійкість і вірність побратимам. Для нього захист Батьківщини був справою честі.

12 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання на Курщині Олександр загинув. Йому було лише 23 роки. Два роки минає від того страшного дня, але біль втрати не стихає. Пам’ять про Захисника України назавжди залишиться в серцях рідних, друзів, односельців та всіх, хто знав його. У Семенівці та за її межами Олександра згадують як світлу, працелюбну й щиру людину, яка завжди була готовою допомогти іншим.

У ці дні представники громади, військові, волонтери та небайдужі мешканці вшановують пам’ять Олександра. До його могили несуть квіти, лампадки, згадують його життєвий шлях і подвиг. Такі миті єднають громаду, нагадують про ціну свободи та про те, що кожен Герой заслуговує на вічну пам’ять. Ми не маємо права забувати тих, хто віддав найцінніше — своє життя — за незалежність України.

Олександр Бондар був не лише воїном, а й люблячим сином, братом, другом. Його усмішка, доброта й відкритість залишилися у спогадах тих, хто мав щастя бути поруч. Сьогодні його немає з нами, але його справа живе у серцях побратимів, які продовжують боротьбу.

Світла пам’ять Захиснику України. Вічна шана Герою, який віддав життя за Україну. Не забудемо. Не пробачимо. Пам’ятаємо. 🕯