Пам’ятаємо! Перемагаємо! Сьогодні, 8 травня 2025 року, коли весь цивілізований світ відзначає День пам’яті та примирення, у центрі селища Гвіздець відбулися важливі події, сповнені глибокої шани та скорботи. Ці події підкреслюють важливість пам’яті про героїв та жертв війни для майбутніх поколінь.

Відзначення розпочалося з відкриття пам’ятного банера загиблому воїну Бортейчуку Івану Васильовичу, віддаючи шану його героїзму та самопожертві. Також була проведена панахида за загиблими воїнами у Другій світовій війні, вшановуючи їхній внесок у боротьбу за свободу. Громада зустріла загиблого воїна на щиті, демонструючи єдність та підтримку родинам, що втратили своїх близьких.

Керівництво селища, військові, представники закладів освіти та культури громади, учні, молодь та небайдужі жителі зібралися разом, щоб вшанувати пам’ять тих, хто віддав своє життя в боротьбі з нацизмом. Пам’ять про їхні подвиги житиме вічно в серцях українців.

Минуло вісімдесят років, але зло знову повернулося на нашу землю. Сьогодні це – росія. З іншим обличчям, під іншими прапорами, але з тією ж ненавистю та жорстокістю. Тортури, масові вбивства, депортації, знищені міста – це реалії, з якими ми знову стикаємося. Тому так важливо зберігати пам’ять про минуле, щоб не допустити повторення трагедії.

До скорботного списку Гвіздецької громади додано ім’я новітнього Героя – Бортейчука Івана Васильовича, який героїчно загинув, захищаючи Україну. На площі Пам’яті та Скорботи було відкрито пам’ятний банер Захиснику Бортейчуку Івану Васильовичу. Право відкрити його було надано рідним Івана. Селищний голова вручив матері загиблого героя подяку як символ вдячності громади за подвиг її сина. Чин освячення провів настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці отець Іван.

Пам’ять про воїна небесного війська Івана житиме у серцях тих, хто його знав, та тих, хто не був з ним знайомий. У спільній молитві за упокій душ полеглих воїнів взяли участь всі присутні. Вшанували пам’ять Захисників хвилиною мовчання, віддаючи шану та вдячність їхньому подвигу.

Захід було перервано через проїзд кортежу із загиблим воїном. Люди зустріли його на колінах, з лампадками, квітами та державними прапорами. Схиливши голови, вшанували пам’ять загиблого захисника України, солдата 77-го окремого батальйону територіальної оборони Кочерги Мирослава Олександровича 1978 року народження, який прямував до села Чернятин.

Дякуємо кожному, хто зупиняв нацизм, і кожному, хто сьогодні зупиняє нове зло. Ми знаємо, за що стоїмо: за свободу, за право бути українцями, і за майбутнє, де «ніколи знову» буде реальністю. Пам’ятаємо. Боремось. Перемагаємо.