☑️ПАМ’ЯТАЄМО ПЕРЕМАГАЄМО🇺🇦

Розвінчування радянських міфів про “визволення” України є надзвичайно важливим для розуміння нашої історії. Радянська влада, представляючи повернення Червоної армії в 1943–1944 роках як “визволення від нацистських загарбників”, насправді приховувала за цим пропагандистським наративом відновлення тоталітарного контролю.

Радянський наратив про “визволення” був лише прикриттям для зміни одного окупаційного режиму іншим. Замість нацистської окупації українці зіткнулися з радянською системою, яка також характеризувалася насильством, депортаціями та репресіями. Мета Радянського Союзу полягала не у визволенні України, а у відновленні свого панування над українськими територіями.

Відразу після повернення радянської влади почалися масові арешти, примусове вивезення населення до Сибіру, відновлення колективізації та жорстока боротьба з українським визвольним рухом. Український народ опинився між двома імперіями, які боролися за контроль над територією, повністю ігноруючи права та волю українців.

Ті, хто прагнув незалежності України, зокрема воїни УПА, були оголошені “ворогами народу” і піддавалися нещадним переслідуванням. Отже, повернення радянської влади не було визволенням, а стало новою формою поневолення, де українці були позбавлені свободи, права на самовизначення та гідне життя.

Формально, радянська влада представляла своє повернення як великий тріумф, але для переважної більшості українців це означало відновлення цензури, репресій та політики русифікації. Визволення України в радянському розумінні було маніпулятивним та брехливим. Насправді Україна не отримала свободу, а потрапила в нове ярмо сталінського тоталітаризму.

✅ Висновок: Поняття “визволення” в радянському розумінні було маніпулятивним. Реальність полягала в тому, що Україна не здобула свободу, а потрапила в нове ярмо — сталінського тоталітаризму.