ПАМ’ЯТАЄМО. ПИШАЄМОСЬ. ДЯКУЄМО.🇺🇦

Сьогодні, вшановуючи пам’ять, минає три роки з дня загибелі Корольчука Сергія Васильовича, людини, чиє життя стало прикладом відданості та героїзму. Ця дата нагадує нам про важливість пам’яті та вдячності тим, хто віддав своє життя за нашу свободу.

Сергій Корольчук народився 20 листопада 1988 року в селі Карасиха Білогірського району, де провів своє дитинство та юність. Саме тут формувалися його цінності, любов до рідної землі та прагнення до знань. Після закінчення 9-го класу він обрав шлях мистецтва, вступивши до Кам’янець-Подільського коледжу культури та мистецтв. Тут він відкрив для себе світ музики, що стала його найбільшою пристрастю. Пізніше Сергій продовжив навчання в Рівненському педагогічному університеті, де поглиблював свої знання та розвивав свій талант.

Повернувшись до рідного Кам’янця-Подільського, Сергій присвятив себе викладацькій діяльності. Він викладав предмети «баян» та «акордеон» в Кам’янець-Подільському коледжі культури та мистецтв, передаючи свої знання та любов до музики молодому поколінню. Також він працював в Кам’янець-Подільському національному університеті, акомпануючи в дитячому садочку та керуючи оркестром народних інструментів. Сергій був надзвичайно талановитим музикантом, від руки писав партії для цілого оркестру, що свідчить про його високий професіоналізм та творчий підхід.

Саме в коледжі Сергій зустрів свою кохану Любов, яка стала його супутницею життя. Вона також обрала музичний фах, навчаючись у нього. Їхнє кохання переросло у міцну сім’ю, в якій народилася донька Анна. Ця сім’я була для Сергія опорою та натхненням у всіх його починаннях.

У 2019 році Сергій Корольчук прийняв важливе рішення – підписав контракт та пішов служити до війська. З початком повномасштабного вторгнення він неодноразово брав участь у бойових діях в зоні ООС, демонструючи мужність та відвагу. Загинув у бою з ворогом під Черніговом, віддавши своє життя за Україну.

Людяний, простий, розумний, надзвичайно талановитий, сміливий і щирий – таким запам’ятався Сергій рідним, знайомим, друзям та бойовим побратимам. Його втрата – це невимовний біль для всіх, хто його знав. У цій війні ми втрачаємо найкращих, вони боронять нашу свободу, віддаючи найдорожче – свої життя…

Для країни і нашої громади він назавжди залишиться людиною-захисником, справжнім Героєм. Його ім’я викарбуване в історії, а пам’ять про нього житиме вічно.

Вічна пам’ять і слава ГЕРОЮ!