ПАМ’ЯТАЄМО. ПИШАЄМОСЬ. ДЯКУЄМО. 🇺🇦

Сьогодні минає рік, як ми згадуємо Володимира Григоровича Гаврілова, людину, чиє життя стало символом відваги та самовідданості. Його пам’ять живе у наших серцях, а його подвиг назавжди вписаний в історію України.

Володимир Григорович народився 25 травня 1974 року в селі Глібів Новоушицького району Хмельницької області. З дитинства він навчався в Глібівській загальноосвітній школі, де здобув перші знання та сформував свій характер.

У 1989 році Володимир вступив до Кам’янець-Подільського радгоспу-технікуму, обравши спеціальність зооінженера. Це був початок його професійного шляху, який він продовжив в Кам’янець-Подільській аграрній академії, поєднавши навчання з військовою кафедрою. Ці роки стали важливим етапом формування його особистості, загартовуючи характер та виховуючи лідерські якості.

У Кам’янці-Подільському Володимир зустрів кохання всього свого життя – Зою. У 1992 році вони відсвяткували весілля, створивши міцну сім’ю. Разом з Зоєю Миколаївною вони виховали сина Андрія, даруючи йому любов та підтримку. Їхня родина стала прикладом злагоди та взаєморозуміння.

Доля привела молоду сім’ю до села Великий Кучурів на Чернівеччині, де Володимир розпочав свою трудову діяльність на посаді головного зоотехніка. Це був період становлення, де він застосовував свої знання та вміння, здобуті під час навчання.

У 2004 році родина Гаврілових переїхала до Віньковецької громади, де Володимир почав працювати у Віньковецькому РЕМі. Спочатку він працював електромонтером розподільчих мереж, а через три роки став інспектором інспекції енергонагляду. Володимир постійно прагнув до самовдосконалення, навчався, здобув спеціалізацію техніка-електрика у 2008 році. З 2014 року працював на посаді майстра виробничої дільниці розподільчих мереж, де проявив себе як чудовий керівник, якого поважали в колективі. Його цінували за професіоналізм, сумлінність та вміння знаходити правильні рішення. Володимир був прикладом для колег, його поради та настанови завжди були актуальними та корисними. Він отримував численні відзнаки за сумлінну та ефективну роботу.

25 лютого 2022 року, коли Україна зіткнулася з повномасштабною війною, Володимир Гаврілов був призваний по мобілізації дев’ятим відділом Хмельницького РТЦК та СП до лав Збройних сил України. Він став на захист рідної землі, мужньо та самовіддано протистоячи агресору до березня 2024 року.

Майор Гаврілов Володимир Григорович, старший офіцер служби сил підтримки військової частини А2573, загинув 22 березня 2024 року під час виконання службово-бойових завдань внаслідок авіаудару противника в районі населеного пункту Колодязне Куп’янського району, Харківської області. Його загибель – непоправна втрата для родини, друзів та всієї громади.

Для країни та нашої громади Володимир Григорович Гаврілов назавжди залишиться героєм. Ми пам’ятатимемо його як відважного воїна, вірного друга та люблячого сім’янина. Його приклад надихатиме нас на подвиги та боротьбу за свободу України. Вічна пам’ять і слава ГЕРОЮ!