🕯Пам’ятаємо про депортацію українців: історія родини «Бойки Одещини»

У період з 1944 по 1951 роки трагічна сторінка історії України була написана примусовим переселенням майже 700 тисяч українців з території Польщі до Радянського Союзу. Ця масштабна депортація призвела до втрати домівок, майна та звичного способу життя для багатьох сімей. Переселення супроводжувалося актами терору та репресій, що наклало глибокий відбиток на долі людей. Частина депортованих знайшла притулок на Одещині.

Нащадки тих, хто пережив депортацію, об’єдналися в організацію «Бойки Одещини». Ця організація активно працює над збором спогадів, документів та виданням книг, що висвітлюють цю складну історичну подію. Особливу увагу заслуговує робота Івана Ніточка, голови товариства, який є автором таких значущих книг, як «Остання депортація» та «126 днів». Його дослідження є цінним внеском у збереження пам’яті про жертв депортації.

У своїх спогадах Іван Ніточко детально описує умови, в яких опинилися депортовані. Його родина була поселена у вологий, непридатний для життя дім, де діти страждали від холоду і змушені були працювати з раннього віку. Вони адаптувалися до нового клімату та невідомих сільськогосподарських культур. Особливо болісним був факт заборони релігійних зібрань, навіть прості співи біля храму були під забороною, що свідчить про тиск на духовне життя людей.

Важливим кроком на шляху до історичної справедливості стало офіційне визнання українців, примусово переселених з Польщі, депортованими. Президент України Володимир Зеленський підписав відповідний закон, що не лише відкриває шлях до отримання соціальної підтримки для постраждалих, але й є знаковим державним актом, який вшановує пам’ять жертв тоталітарного режиму. Це визнання є важливим для розуміння всієї складності минулого та його впливу на сьогодення.

Ми висловлюємо вдячність Главі держави за цей важливий крок у вшануванні пам’яті тих, хто пережив страждання тоталітарної системи.