ПАМ’ЯТАЄМО СВОЇХ ГЕРОЇВ 🇺🇦

#Герої_України #війна #Герої_не_вмирають

Сергій Володимирович Шишацький загинув у перший день повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, 24 лютого 2022 року, виконуючи бойове завдання.

Сергій народився 14 лютого 1975 року. Закінчив Вацівську ЗОШ І – ІІ ступенів імені Володі Тюріна, займався улюбленою справою – столярував.

З початком російської агресії проти України в 2014 році пішов добровольцем захищати країну. Разом із побратимами виконували завдання в гарячих точках Луганської області. У серпні 2021 року знову підписав контракт і проходив службу у військовій частині А0501 у складі 92-ї окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка.

Виконуючи бойове завдання, Сергій Володимирович Шишацький загинув у перший день повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року. Але рідні близько трьох місяців не знали про його долю, шукали та сподівалися побачити живим. Тіло й документи на його ім’я були знайдені поблизу села Мартове Печенізької громади Чугуївського району Харківської області. Поховали героя в селі Мартове Печенізької громади. 22 грудня 2022 року героя перепоховали в рідному селі Ваці Терешківської громади.

Сергій Шишацький нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, посмертно, нагрудним знаком Полтавської обласної ради «За вірність народу України» ІІ ступеня, знаком пошани – медаллю «За відвагу», , нагрудним знаком «Учасник АТО», медаллю «За оборону рідної держави».

Вічна слава Героям, які загинули за Україну…
Ми пам’ятаємо їхній подвиг! 🇺🇦

У пам’ять про Героя: Сергій Шишацький

24 лютого 2022 року став трагічним днем для України. У перший день повномасштабного вторгнення російської федерації, захищаючи країну, загинув Сергій Володимирович Шишацький. Його ім’я назавжди вписане в історію як приклад мужності та самовідданості.

Сергій народився 14 лютого 1975 року. З дитинства він виявляв любов до праці, закінчивши Вацівську ЗОШ та присвятивши себе столярству. Але мирне життя обірвалося з початком російської агресії.

У 2014 році Сергій Шишацький добровольцем став на захист України. Він виконував бойові завдання в гарячих точках Луганської області, демонструючи неймовірну відвагу та відданість Батьківщині. У серпні 2021 року він знову підписав контракт та проходив службу у військовій частині А0501 у складі 92-ї окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка.

Загибель Сергія стала великою втратою для його родини, друзів та всієї України. Близько трьох місяців рідні не знали про його долю, сподіваючись на диво. Тіло героя було знайдено поблизу села Мартове. Похований Сергій Шишацький спочатку був у селі Мартове, але 22 грудня 2022 року його перепоховали в рідному селі Ваці.

Подвиг Сергія Шишацького відзначено державою. Він посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, нагрудним знаком Полтавської обласної ради «За вірність народу України» ІІ ступеня, медаллю «За відвагу», нагрудним знаком «Учасник АТО» та медаллю «За оборону рідної держави». Ці нагороди є свідченням його героїзму та самопожертви.

Ми завжди пам’ятатимемо Сергія Шишацького як справжнього Героя України. Його мужність та відданість будуть прикладом для майбутніх поколінь. Вічна слава Героям, які віддали своє життя за Україну!