Пам’ятаємо. Шануємо. Не забуваємо.

Третя неділя травня – в Україні відзначають День пам’яті жертв політичних репресій. 18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Ці дні – про трагедії, які торкнулися мільйонів українців. Це нагадування про те, до чого призводить тоталітаризм, ненависть до інакшості, зневага до прав людини.

🔻 Політичні репресії в СРСР зламали долі мільйонів. Людей карали за вільну думку, за віру, за мову, за спробу бути собою. Розстріли, ГУЛАГи, заслання – це була системна машина знищення особистості.

🔻 Депортація кримськотатарського народу у 1944 році – геноцид, здійснений радянською владою. За лічені дні зі своєї рідної землі було силоміць вивезено понад 180 тисяч кримських татар. Дорогою та в місцях заслання загинули десятки тисяч. Їм забороняли повертатися, навіть згадувати Крим…

Сьогодні ми згадуємо кожного. Схиляємо голови перед тими, хто загинув. Пам’ятаємо про стійкість і гідність тих, хто вижив. І нагадуємо: злочини мають називатися своїми іменами, і вони не мають повторитися.

Пам’ять – це наш обов’язок. Правда – це наша сила. Справедливість – це те, за що боремося й сьогодні.

День пам’яті жертв політичних репресій – це час згадати про трагічні сторінки нашої історії. Важливо пам’ятати про геноцид кримськотатарського народу, про мільйони українців, які постраждали від політичних репресій. Політичні репресії – це злочин проти людства, який ніколи не повинен повторитися. Ми повинні пам’ятати про жертв і шанувати тих, хто вижив, щоб будувати справедливе майбутнє.

Ці дні є важливим нагадуванням про ціну свободи та необхідність захисту прав людини. Геноцид кримськотатарського народу – це рана, яка досі болить, і ми повинні зробити все можливе, щоб подібні трагедії ніколи не повторилися. Політичні репресії в Україні мали глибокий вплив на суспільство, і ми повинні вивчити уроки історії, щоб запобігти повторенню помилок минулого. Ми вшановуємо пам’ять тих, хто загинув, і підтримуємо тих, хто вижив.