🕯ПАМ’ЯТАЄМО ІГОРЯ ТИМОЩУКА: ВОЇНА, ПОБРАТИМА, ГЕРОЯ

Два роки тому, 16 вересня 2023 року, у запеклому бою за свободу та незалежність України обірвалося життя мужнього воїна, відданого сина українського народу – Ігоря Михайловича Тимощука. Його ім’я стало символом незламності духу та самопожертви.

Ігор Михайлович народився 4 січня 1977 року на Рівненщині, в мальовничому селі Білашів Острозького району. З раннього дитинства він вирізнявся неабиякою добротою, працьовитістю та глибокою відповідальністю. Ці риси робили його справжнім прикладом для друзів та односельчан. Згодом доля привела його до міста Тростянець, де він створив власну родину, знайшов дім і продовжив свій життєвий шлях. Однак, коли на українську землю прийшла біда у вигляді повномасштабного вторгнення російських загарбників, Ігор Михайлович, не вагаючись, одразу став на захист рідної землі.

Його військовий шлях був сповнений відваги. Він служив гранатометником 2-го відділення 3-го взводу оперативного призначення 1-ї роти (на бронетранспортерах) 1-го батальйону оперативного призначення 4-ї бригади оперативного призначення НГУ «Рубіж». Згодом, завдяки своїм лідерським якостям та професіоналізму, він обіймав посаду командира відділення. Побратими згадують Ігоря Михайловича з безмежною повагою, як справжнього воїна, надійного товариша, який завжди був готовий підставити плече допомоги та надійно прикрити у найскладніші хвилини бою.

Жорстокий бій, що забрав життя героя, відбувся біля села Кліщіївка, що на Бахмутському напрямку Донецької області. Цього трагічного дня ворог застосував потужну артилерію, намагаючись прорвати українську оборону на близькій відстані. Молодший сержант Ігор Тимощук, незважаючи на шалений вогонь, стійко тримав оборону, прикриваючи своїх побратимів. Він до останнього подиху боровся за свою позицію, за кожен сантиметр української землі. Ігор Михайлович загинув від смертельного поранення, отриманого внаслідок вибуху ворожої гранати, ставши справжнім щитом для своїх товаришів.

Його подвиг, його мужність та самопожертва стали яскравим прикладом для всіх. “Саме на війні грані людської душі висвітлюються як ніде, і за час служби Ігор Михайлович показав себе з найкращого боку”, — згадують його бойові побратими, підкреслюючи його високі моральні якості.

За видатний героїзм, мужність та вірність військовій присязі, проявлені під час захисту суверенітету та територіальної цілісності України, Ігор Тимощук посмертно був нагороджений високою державною відзнакою – орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Сьогодні, у другу річницю його трагічної загибелі, ми схиляємо голови у глибокій скорботі й невимовній вдячності перед пам’яттю Героя. Ігор Михайлович Тимощук віддав найдорожче, що мав – своє життя, за свободу, мир та незалежність України. Його подвиг назавжди залишиться вписаним золотими літерами в історію боротьби українського народу.

Вічна пам’ять і безсмертна слава загиблому воїну Збройних Сил України, Герою Ігорю Тимощуку. Його жертовність надихає майбутні покоління.

Герої не вмирають, вони живуть у наших серцях та в нашій вільній Україні, за яку вони відчайдушно боролися.