Сьогодні, 5 липня 2025 року, Україна та рідна Хмельниччина вшановують пам’ять Стефанціва Володимира Миколайовича – відважного земляка, який десять років тому віддав своє життя, захищаючи східні кордони нашої держави. Ця трагічна дата назавжди закарбувалася в історії села Драганівка Чемеровецького району, звідки походив наш Герой.

Володимир Стефанців народився 27 лютого 1974 року. Його життєвий шлях був прикладом працьовитості та відданості. Після успішного закінчення Зарічанської середньої школи, Володимир здобув водійські права у ДОСААФ у Кам’янці-Подільському, що стало в нагоді йому в подальшому житті. З 1992 року він проходив військову службу в українській армії у військовій частині в місті Луганськ, що тоді ще було частиною мирної України. Його досвід служби став цінним, коли країна потребувала своїх найкращих синів.

Повернувшись додому, Володимир Стефанців активно працював у місцевому колгоспі, спочатку в будівельній бригаді, а згодом як тракторист-бульдозерист. Його знання та вміння були завжди затребувані. Коли брат Володимира заснував майстерню з ремонту автомобілів у селі Летава, Володимир без вагань приєднався до нього. Кожен, хто знав Володимира, пам’ятає його як надзвичайно відповідальну, добру, чесну та справедливу людину. Він завжди був готовий прийти на допомогу, ніколи не залишаючи друзів та односельців у біді. Ці риси характеру яскраво виявлялися у повсякденному житті, формуючи його як особистість і майбутнього захисника.

У 2015 році, коли агресія на сході України досягла свого піку, Володимир Стефанців був мобілізований на військову службу. Він без вагань став на захист своєї Вітчизни, взявши участь у проведенні антитерористичної операції. Служив Володимир гранатометником у складі 14-ї окремої механізованої бригади, виконуючи складні та небезпечні бойові завдання, демонструючи мужність та самовідданість.

5 липня 2015 року, під час виконання бойового завдання, поблизу села Кременівка Володарського району Донецької області, вірний військовій присязі, солдат Стефанців Володимир Миколайович загинув. Його життя обірвалося на полі бою, але його подвиг назавжди залишиться в пам’яті українського народу. Пам’ять Стефанціва Володимира – це символ незламності духу та патріотизму.

Сьогодні, в день десятиліття його загибелі, ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю Володимира Стефанціва та висловлюємо найщиріші співчуття його рідним та близьким. Світлий спомин про мужнього земляка, який поклав своє життя за свободу та незалежність України, назавжди залишиться в наших серцях. Його ім’я, як і імена інших полеглих героїв, навіки вписано в історію нашої країни як приклад безмежної любові до Батьківщини. Ми пам’ятаємо і шануємо кожного, хто став на захист України. Герої не вмирають!

« повернутися