ПАМ’ЯТКА щодо недопущення пожеж в агропромисловому комплексі

З настанням пожежонебезпечного періоду значно зростає ризик виникнення пожеж у лісах та сільськогосподарських угіддях. Основними причинами загорянь в агропромисловому комплексі є погодні умови, недотримання правил пожежної безпеки та відсутність чітких планів дій щодо протипожежного захисту.

З МЕТОЮ ЗАПОБІГАННЯ ПОЖЕЖАМ, РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ:

Керівникам підприємств:

1. Провести інструктажі з інженерами та механіками щодо забезпечення пожежної безпеки на період збирання, зберігання врожаю та заготівлі кормів.

2. Розробити та затвердити схеми протипожежного захисту, на яких позначити протипожежні смуги, розташування зерносховищ, зерноскладів, місць для зберігання грубих кормів, знаки пожежної безпеки, місця для тракторів з плугами та перекриття тимчасових доріг.

3. Підготувати пожежну та спеціальну техніку, обладнання та інвентар для гасіння пожеж, створити запас паливно-мастильних матеріалів та вогнегасних речовин, провести навчання відповідальних працівників.

4. Відновити мінералізовані смуги, протипожежні бар’єри, канави в лісових масивах, відновити, обладнати та підтримувати у справному стані водопостачання, підготувати до використання водонапірні башти, пожежні водоймища та пірси, а також під’їзні шляхи до них.

5. Забезпечити сільськогосподарські об’єкти сертифікованими вогнегасниками, провести вогнезахисну обробку дерев’яних конструкцій зерносховищ та складів грубих кормів.

ЗАБОРОНЕНО!

Випалювання стерні, сухої рослинності та її залишків на полях, уздовж доріг, у лісосмугах, що забруднює повітря та може призвести до пожеж у лісах, на присадибних ділянках, з загрозою перекидання вогню на житлові будинки та значного задимлення автошляхів. Це завдає великої шкоди навколишньому середовищу та здоров’ю людей.

Альтернативою спалюванню соломи та післяжнивних решток є їх використання як органічних добрив або виробництво солом’яних пелет для отримання теплової енергії, що може бути використана для потреб господарства (як у Європі). Також, можна використовувати біодеструктори стерні для покращення якості ґрунтів.

Недотримання правил пожежної безпеки (випалювання сухостою, необережне поводження з вогнем) може спричинити масштабні пожежі.

Стаття 56 Закону України “Про охорону земель” передбачає відповідальність за порушення законодавства про охорону земель. Шкода, заподіяна внаслідок порушення, підлягає відшкодуванню.

Чинним законодавством передбачена відповідальність за самовільне випалювання рослинності. Відповідно до статті 771 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штрафи за спалювання стерні становлять:

– від 3 060 до 6 120 грн для громадян;
– від 15 300 до 21 420 грн – для посадових осіб.

Крім того, стаття 245 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за знищення лісових масивів, зелених насаджень, стерні та інше, з санкціями у вигляді:

– штрафу від 91 800 до 153 000 грн;
– або обмеження волі на строк від 2 до 5 років;
– або позбавлення волі на той самий строк.

Відповідно до Закону України № 1259-IX забезпечення пожежної безпеки покладається на власників земельних ділянок, наймачів (орендарів) та керівників підприємств.

Землекористувачі зобов’язані не допускати випалювання сухої рослинності та обкошувати (з прибиранням скошеного) земельні ділянки, прилеглі до торфовищ та лісосмуг.

Особи, винні у випалюванні сухої рослинності у прибережних захисних смугах, несуть відповідальність за порушення водного законодавства.

Новоодеська міська рада закликає відповідальних осіб вжити заходів для недопущення спалювання стерні.

Пам’ятайте, що попередити пожежі значно легше, ніж їх гасити!