У сфері бджільництва в Україні існують чіткі нормативні вимоги, дотримання яких є ключовим для успішного та безпечного ведення пасічного господарства. Знання цих правил бджільництва допомагає пасічникам ефективно працювати, захищати свої інтереси та продукцію. Ця інформація охоплює всі аспекти – від обов’язкової реєстрації пасіки та отримання необхідних документів до дій у разі надзвичайних ситуацій, таких як отруєння бджіл, та процедур реалізації меду.

Обов’язкова реєстрація пасіки: Перший крок до легального бджільництва

• Кожна пасіка, незалежно від її розміру, має бути зареєстрована за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом. Ця реєстрація проводиться місцевими державними адміністраціями або сільськими, селищними, міськими радами лише один раз на рік заснування пасіки. Важливою перевагою є те, що ця процедура є абсолютно безкоштовною і здійснюється на підставі простої заяви, відповідно до статті 13 Закону України № 1492-III «Про бджільництво».
• Додатково, пасіка має бути зареєстрована у територіальному управлінні Головного управління Держпродспоживслужби у відповідній області, наприклад, у Хмільницькому районному управлінні Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області. Ця реєстрація також є безкоштовною і виконується на підставі заяви, згідно зі статтею 25 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Цей крок є фундаментом для забезпечення безпечності та якості продуктів бджільництва.
• Після успішної реєстрації пасіки наступним обов’язковим кроком є звернення до державної районної лікарні ветеринарної медицини (наприклад, Хмільницької) для отримання ветеринарно-санітарного паспорта на пасіку. Це ключовий документ, що підтверджує ветеринарно-санітарний стан вашої пасіки, як це передбачено статтею 13 Закону України №1492-III «Про бджільництво».

Отримання ветеринарно-санітарного паспорта та обстеження пасіки

Спеціалісти ветеринарної медицини перед видачею паспорта проводять комплексне обстеження пасіки. Це включає відбір зразків проб для лабораторних досліджень у ветеринарних лабораторіях. Вартість цих послуг визначається згідно з діючими тарифами і включає:

– Детальне обстеження пасіки.

– Мікробіологічне дослідження збірної проби бджіл.

– Паразитологічне дослідження збірної проби бджіл.

– Власне видачу ветеринарно-санітарного паспорта на пасіку.

Захист бджіл від хімічних обробок: Запобігання отруєнню бджіл

Для запобігання масовим отруєнням бджіл, власників пасік необхідно завчасно (не пізніше ніж за три доби до початку хімобробок) оповіщати про заплановані роботи. У повідомленні обов’язково має бути зазначено місце обробки (у радіусі до 10 км від пасіки), точну дату, назву препарату, ступінь та термін його токсичної дії, а також час і спосіб проведення обробки. Важливо, щоб обробки проводились лише у період відсутності льоту бджіл – переважно в ранкові або вечірні години. Категорично забороняється обробка квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл, адже це прямий шлях до отруєння бджіл.

Дії в разі масового отруєння бджіл: Процедура відшкодування збитків

Можливість відшкодування збитків у разі отруєння бджіл є реальною лише за умови наявності всіх підтверджуючих документів: зареєстрованої пасіки та дійсного ветеринарно-санітарного паспорта на пасіку. У випадку інциденту, пасічник повинен діяти максимально швидко та оперативно, оскільки сліди отрутохімікатів можуть зникнути вже через 3-4 дні.

1. Негайно зверніться до органів місцевої влади чи самоврядування (голови районної державної адміністрації, сільського, селищного чи міського голови) з офіційною письмовою заявою про отруєння бджіл та проханням про створення комісії. Після створення комісія (за письмовим розпорядженням) проводить огляд пасік, встановлює причини загибелі бджіл, виявляє ймовірних винних осіб та оцінює розмір збитків. До складу комісії залучаються депутати місцевих рад, представники Держпродспоживслужби, екологічної інспекції, а також представники товариства бджолярів. Ці особи можуть виступати свідками у суді. В акті комісії детально зазначаються всі обставини: місце, дата, час, температура, яким агрохімікатом оброблялась культура, фаза розвитку рослин, характер загибелі бджіл (поодинокий чи масовий), ступінь ураження у відсотках та сила сімей після отруєння. Бажано, щоб під час обстеження був присутній фермер або його представник. Також слід з’ясувати, чи були пасічники попереджені відповідно до вимог Закону України «Про бджільництво» не пізніше ніж за 3 доби.

2. Проби відбираються комісійно. Фахівці ветеринарної медицини Держпродспоживслужби надають методичні рекомендації щодо правильності відбору. Обов’язково складається акт відбору та відбираються контрольні зразки. Для дослідження в акредитованій лабораторії відбирають проби бджіл (400-500 мертвих, можливо частково живих), 200 г свіжозібраного меду або незапечатаний мед у стільниках, пергу в сотах. Проби відбирають від 10% сімей з характерними ознаками отруєння, а також 100-200 г зеленої маси з ділянки, яку відвідували бджоли, та проби ґрунту. Рекомендується направляти ці зразки разом із супровідною документацією та актом відбору до спеціалізованих науково-дослідних інститутів (наприклад, Державний науково-дослідний інститут лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи у м. Київ або Українська лабораторія якості і безпеки продукції агропромислового комплексу при НУБіП України у смт. Чабани). Термін доставки проб не повинен перевищувати 1-2 доби. У супровідних документах слід вказувати діючу речовину. Акт комісії та експертний висновок є основними документами для судового розгляду. Якщо експертиза підтвердить причинно-наслідковий зв’язок між обробкою поля та загибеллю бджіл, слід вжити наступних заходів.

3. Маючи акти та дані лабораторних досліджень, що підтверджують факт отруєння та ідентифікують отруту, слід письмово звернутися до відповідача з вимогою про добровільне відшкодування збитків.

4. Якщо відповідач відмовляється добровільно відшкодувати збитки, справа передається до суду. Для цього необхідно подати позовну заяву до суду, до якої слід додати копії: розпорядження сільського чи міського голови про створення комісії; акти комісії; результати лабораторного дослідження; довідку з сільської (міської) ради (або товариства пасічників) про кількість бджолиних сімей на вашій пасіці; довідку про вартість бджолосімей на день отруєння (видається товариством пасічників); список свідків та експертів. Важливо пам’ятати, що суд не приймає колективних заяв, тому кожен пасічник повинен подавати позовну заяву в індивідуальному порядку.

5. Лише за рішенням суду можливо притягнути до відповідальності фермера, який не дотримується природоохоронних норм, та стягнути завдані ним збитки.

Переміщення пасік: Правила та документація

Кожен пасічник повинен знати, що при переміщенні пасіки до місць медозбору (за межі своєї територіальної громади) необхідно звернутись до державної районної лікарні ветеринарної медицини (наприклад, Хмільницької) для отримання відповідного ветеринарного документа. В межах адміністративного району це ветеринарна довідка, а за його межами – ветеринарне свідоцтво Ф-1Вет. Після прибуття до нового місця медозбору, з цим документом слід звернутись до органів місцевого самоврядування (міських, сільських, селищних рад), де тимчасово розміщуватиметься пасіка, для її тимчасового взяття на облік за новим місцем розташування. Ці вимоги регулюються пунктом 4 статті 37 Закону України № 2498-ХІІ «Про ветеринарну медицину» та пунктами 3.5; 3.6 глави 3 «Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл.

Реалізація продуктів бджільництва: Норми продажу меду

Мед та інші продукти бджільництва, отримані від власних чи фермерських господарств, можуть бути реалізовані на агропродовольчому ринку. Для цього, в межах адміністративного району, потрібна довідка місцевої установи ветеринарної медицини. Якщо ж реалізація меду відбувається за межами району, необхідно мати ветеринарно-санітарний паспорт на пасіку. Обов’язковою умовою для продажу є наявність висновку державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи безпосередньо на ринку. Це відповідає підпункту 5 пункту 40 Розділу II «Правил торгівлі на ринках».

Додаткові матеріали прикріплюємо нижче.