Важливо пам’ятати:

• Ніхто не заслуговує бути скривдженим.
• Не соромтеся звертатися по допомогу та захист. Ви маєте на це право.
• У випадку екстреної ситуації викликайте поліцію.
• Планування своєї безпеки – це кроки, які можуть захистити себе та рідних у критичній ситуації та врятувати життя.

 1. Соціальні зв’язки.

Спілкуйтеся з друзями та родичами, яким довіряєте, та розкажіть їм про свою ситуацію.

Подумайте кому ви можете довіритись. Тримайте постійний контакт із довіреною особою, щоб вона / він знали, де ви знаходитесь і чи все у вас гаразд.

Попередьте сусідів або близьких про можливу небезпеку та попросіть їх якнайшвидше звернутися до поліції у разі необхідності. Домовтесь із ними про сигнал чи кодове слово, яке підкаже, що ви потребуєте допомоги.

Подумайте до кого ви можете звернутися за допомогою та попросити викликати поліцію.

 2. Мережа підтримки та заходи особистої безпеки.

Запам’ятайте (при необхідності запишіть) адресу та контакти одного чи декількох місць, де можна залишитися на ніч у разі необхідності – це може бути домівка друзів, родичів чи притулок / кризова кімната для постраждалих. Продумайте маршрут, як швидко потрапити туди у будь-який час.

Бажано не залишати інформацію, яка допоможе кривднику знайти вас (конверти, записники, електронне листування, відключіть навігацію у себе на телефоні та у дітей, якщо у них вони наявні, тощо).

Наперед дізнайтеся та (при необхідності занотуйте) телефони місцевих служб, які можуть надати вам необхідну підтримку (денні центри соціально-психологічної допомоги, притулки, мобільні бригади соціально-психологічної допомоги, центри соціальних служб, центри надання соціальних послуг, тощо) та зверніться туди за додатковою консультацією щодо можливих дій.

Запишіть у мобільний важливі телефонні номери та адреси. Встановіть на свій смартфон спеціальний бот у Viber чи Telegram – @police_helpbot.

 3. Безпека дітей/інших утриманців.

Якщо є діти / інші утриманці – проінструктуйте їх, як та коли їм потрібно вийти з дому в моменти гострого конфлікту та куди й до кого вони можуть піти (вигадайте секретне або кодове слово).

Навчіть дітей не втручатися у конфлікт, не намагатися вас захистити та триматися якнайдалі від кривдника.

Переконайтеся, що ваші діти / інші утриманці, знають коли треба викликати поліцію і як це зробити.

 4. Тривожна валіза.

Зберіть «тривожну» валізу з речами першої потреби.

Туди можуть входити ліки, засоби гігієни, одяг, взуття, готівка, цінні речі, ювелірні прикраси чи дитячі речі (улюблену іграшку або іншу річ). 

У безпечному, але доступному для вас місці заховайте оригінали або копії важливих документів (паспорт, документи на дітей, документи що підтверджують право власності інші важливі документи, певну суму грошей, телефон із сім-картою, записані номери важливих телефонів та адреси), які можна швидко дістати та положити до «тривожної» валізи.

 5. Взаємодія з кривдником.

У разі якщо кривдник більше не проживає з вами, продумайте які дії ви можете зробити, щоб подбати про безпеку свого помешкання (заміна замків та ключів, встановлення сигналізації, відеоспостереження і т.д.).

Продумайте потребу розробки нових маршрутів для переміщення та/або переміщення дітей / інших утриманців. Змінити контакти для зв’язку з вами (номера телефонів, електронна пошта тощо).

Якщо контакти з кривдником припинено/мінімізовано, продумати дії у разі його раптової появи та агресивної поведінки за моїм місцем проживання, місцем роботи/навчання, під час відпочинку.

 6. Екстрене реагування.

Визначте безпечне місце у приміщенні / помешканні.

Визначте шлях швидкого виходу з приміщення / помешкання у разі потреби.

Продумайте шлях термінового виклику допомогу.

! Якщо ситуація критична: 

• Знайдіть безпечне місце та зателефонуйте до поліції за номером 102.
• За можливості, переконайтесь, що поліція зафіксувала факт домашнього насильства. Це допоможе надалі отримати усю необхідну допомогу. 

 Можливо, ви не готові піти від кривдника прямо зараз. На це дійсно може бути багато причин, тож не варто себе звинувачувати. Але якщо хочете поговорити про це чи отримати підтримку спробуйте звернутися до фахівців.

Зателефонуйте на цілодобову Національну гарячу лінію з протидії домашньому насильству:

• 15-47 урядова гаряча лінія з питань запобігання та протидії домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі. Цілодобово, безкоштовно.
• 116 123 Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства (анонімно, безкоштовно та конфіденційно) та дізнайтеся, де і які послуги можна отримати;
• 0 800 331 916 Всеукраїнська лінія психологічної підтримки.
• 0 800 500 335 (116 123) єдиний контакт-центр системи безоплатної правничої допомоги 
• * або онлайн на платформі Розірви коло за посиланням https://rozirvykolo.org/ Контакти допомоги.

ПАМЯТАЙТЕ!!! Важливо мати план евакуації, доступ до безпечного місця, запас необхідних речей та знати контакти служб підтримки. Також необхідно фіксувати випадки насильства та звертатися за допомогою до відповідних інстанцій. 

« повернутися