З настанням пожежонебезпечного періоду в Україні, особливо навесні та влітку, значно зростає ризик виникнення масштабних пожеж у лісових масивах, на торфовищах та сільськогосподарських угіддях. Ці пожежі не тільки завдають колосальних збитків довкіллю та економіці, але й становлять пряму загрозу життю та здоров’ю людей. Основними чинниками, що сприяють виникненню таких надзвичайних ситуацій, є недбалість у дотриманні правил пожежної безпеки, ігнорування затверджених планів протипожежного захисту, а також несприятливі погодні умови, такі як тривалі періоди посухи та сильні вітри.Для ефективного запобігання пожежам та мінімізації їх наслідків критично важливо вживати комплексні заходи пожежної безпеки. Зокрема, сільськогосподарським підприємствам рекомендується:

1. Проводити регулярні інструктажі з керівниками, головними інженерами та механіками щодо забезпечення пожежної безпеки під час збирання та зберігання врожаю, а також заготівлі грубих кормів. Важливо, щоб кожен працівник чітко розумів свою роль у системі пожежної безпеки.
2. Розробляти та затверджувати детальні схематичні плани протипожежного захисту врожаю. На таких планах слід чітко позначати смуги прокосів, місця розташування зернотоків, зерноскладів, польових станів, місця скиртування грубих кормів, розташування знаків пожежної безпеки, пункти дислокації пожежної техніки (наприклад, тракторів з плугами), а також схеми перекриття тимчасових доріг для швидкого реагування.
3. Завчасно готувати до використання пожежну та спеціалізовану техніку, необхідне обладнання та інвентар для оперативного гасіння пожеж. Необхідно створити стратегічний резерв пально-мастильних матеріалів та вогнегасних засобів, а також провести спеціалізоване навчання відповідальних працівників щодо їх ефективного застосування.
4. Відновлювати та підтримувати у належному стані мінералізовані смуги, а також систему протипожежних бар’єрів та канав у лісових масивах. Крім того, важливо відновити, належним чином обладнати та забезпечити доступність до протипожежного водопостачання, включаючи водонапірні башти, пожежні водоймища та пірси, а також під’їзні дороги до них. Це значно підвищить ефективність гасіння пожеж.
5. Забезпечувати всі об’єкти сільськогосподарського виробництва сертифікованими вогнегасниками. Окрему увагу слід приділити вогнезахисній обробці дерев’яних конструкцій зерноскладів і складів грубих кормів, що зменшить ризик швидкого розповсюдження вогню.
6. Організовувати регулярне патрулювання пожежонебезпечних ділянок лісових масивів та сільськогосподарських угідь. До цієї роботи варто залучати представників громадських організацій та місцеве населення, забезпечуючи їх засобами наглядної протипожежної агітації та попереджувальними знаками.
7. Ініціювати виготовлення агітаційних матеріалів, таких як трафарети, листівки, панно, знаки безпеки, спрямованих на збереження врожаю від вогню. Ці матеріали необхідно розміщувати у місцях збирання, зберігання та переробки зерна і грубих кормів для постійного нагадування про важливість пожежної безпеки.
8. Систематично проводити роз’яснювальну роботу серед населення щодо неухильного дотримання правил пожежної безпеки при відвідуванні лісів та переміщенні по території сільськогосподарських угідь. Важливо використовувати всі доступні засоби масової інформації для поширення цієї інформації.

Недотримання елементарних правил пожежної безпеки, таких як несанкціоноване випалювання сухостою, необережне поводження з вогнем, викидання непогашених сірників чи недопалків, може призвести до масштабних пожеж. Ці дії не лише забруднюють повітря на величезних територіях, а й несуть загрозу перекидання вогню на житлові будинки, спричиняють значне задимлення автошляхів, що, у свою чергу, завдає непоправної шкоди природному середовищу та ставить під загрозу життя і здоров’я людини.

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ!

Категорично забороняється випалювання стерні, сухої рослинності та її залишків на полях, уздовж доріг та лісосмуг. Замість бездумного спалювання соломи та післяжнивних решток, існують ефективні та екологічніші альтернативи. Наприклад, їх можна використовувати як органічні добрива, збагачуючи ґрунт поживними речовинами та покращуючи його якість. Іншим варіантом є виробництво солом’яних пелет для отримання теплової енергії, що може бути використана для потреб господарства, як це успішно практикується у багатьох розвинених країнах Європи. Також ефективним рішенням є використання біодеструкторів стерні, які прискорюють утворення гумусу та істотно покращують якість ґрунтів, сприяючи сталому землеробству.

Чинним законодавством України чітко передбачено можливість та умови випалювання сухої рослинності, а також встановлено відповідальність за їх порушення. Зокрема, Земельний кодекс України (ст. 91, 96) зобов’язує власників та землекористувачів дотримуватись вимог законодавства про охорону довкілля, а ст. 211 передбачає відповідальність за порушення земельного законодавства. Згідно зі статтею 56 Закону України “Про охорону земель”, юридичні та фізичні особи, винні у порушенні законодавства про охорону земель, несуть відповідальність відповідно до Закону. Стаття 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення “Самовільне випалювання рослинності або її залишків” передбачає значні штрафи як для громадян, так і для посадових осіб. Важливо пам’ятати, що застосування будь-яких заходів відповідальності (дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної чи кримінальної) не звільняє винних від обов’язку відшкодувати шкоду, заподіяну земельним ресурсам, у повному обсязі.

Закон України № 1259-ІХ від 19 лютого 2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту лісів, запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, на торфовищах та землях інших категорій» покладає забезпечення пожежної безпеки на власників земельних ділянок, наймачів (орендарів) та керівників суб’єктів господарювання. Цей закон також встановлює обов’язок землекористувачів не допускати випалювання сухої рослинності без дотримання встановленого порядку та обкошувати (з прибиранням скошеного) і оборювати земельні ділянки, що прилеглі до торфовищ, лісосмуг, луків, пасовищ, а також ділянок із природною рослинністю та уздовж доріг. Особи, винні у випалюванні сухої рослинності в прибережних захисних смугах та на островах, несуть відповідальність за порушення водного законодавства. Крім того, торфовища у складі водно-болотних угідь міжнародного значення віднесені до особливо цінних земель, що підкреслює їх важливість і необхідність посиленого захисту.

Департамент агропромислового розвитку Миколаївської обласної військової адміністрації (також інші профільні установи) закликає всіх відповідальних осіб вжити негайних організаційних заходів щодо недопущення спалювання стерні, пожнивних решток та сухої рослинності, щоб зберегти нашу природу та майно. Пам’ятаймо, що попередити пожежі значно легше, ніж гасити їх наслідки!