#Пам’ятьСильнішаРуйнування

Поетичне слово крізь віки проносить пам’ять людства. Від 2014 року українське поетичне слово вкотре торкнулася війна, додавши болю, відчаю, горя, але й незламної надії на перемогу. А з 24 лютого 2022 року, в умовах повномасштабного вторгнення, написано безліч пронизливих і зворушливих поезій про велику війну нашої держави за свободу та самобутність. Сучасна українська поезія стала потужним голосом, що відображає дух нації.

Багата талантами і наша Борівщина! Ці талановиті поети, Микола Федорович Едімент та Мизюк Катерина, пишуть те, що бачать на власні очі, те, що відчувають серцем. Їхні вірші про війну – це поетичний літопис цієї трагічної сторінки історії, в якому сконцентровано свідчення та переживання, емоції та почуття, надії та прагнення. Це поезія, що народжується в горнилі війни, але сповнена віри в Перемогу!!!

Микола Федорович має досвід учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що свідчить про його громадянську позицію та готовність долати випробування. Його поетичне слово несе в собі глибину пережитого та розуміння важливості збереження пам’яті.

Катерина Мизюк активно долучається до культурних проєктів, зокрема, бере участь у проєкті Харківської обласної універсальної наукової бібліотеки «Харківщина: поезія днів і ночей війни». Її творчість є вагомим внеском у літопис сучасної української поезії, що оспівує мужність та незламність духу.

Ця війна не буде забута, не буде забута й поезія днів і ночей війни, створена поетами Борівщини. Ці вірші – свідчення епохи, які збережуть пам’ять для майбутніх поколінь. Микола Едімент та Катерина Мизюк своїми творами долучаються до збереження національної пам’яті та утвердження незламності українського духу. Поезія війни стає потужним інструментом осмислення реальності та вираження глибоких емоцій, надаючи надію та силу.