Пам’ять вічно жива! Сьогодні виповнюється 11 років від дня загибелі Віктора Гурняка, Героя України.

19 жовтня 2014 року, неподалік селища Сміле на Луганщині, обірвалося життя 27-річного волонтера та мужнього бійця Віктора Гурняка, уродженця села Городниця. Його шлях був сповнений самовідданості: Віктор був талановитим фотокореспондентом, активним пластуном та незламним бійцем 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар».

З перших днів російської агресії Віктор Гурняк активно займався волонтерською діяльністю. Він збирав кошти, закуповував життєво необхідні речі, допомагав із логістикою та особисто доставляв вантажі. Завдяки його зусиллям бійці «Айдару» та інших підрозділів у зоні бойових дій отримували необхідне спорядження. У липні того ж року Віктор став співзасновником військово-патріотичної організації «Український легіон». А вже у вересні він, не вагаючись, пішов служити добровольцем до батальйону «Айдар».

Трагічна загибель Віктора Гурняка настала 19 жовтня 2014 року. Він загинув від мінометного снаряду, коли під шквальним вогнем вивозив поранених побратимів поблизу 32-го блокпосту, неподалік селища Сміле на Луганщині. Його останній подвиг став символом самопожертви та відданості. Ця подія стала глибокою втратою для всіх, хто знав і цінував його.

За виняткову мужність і героїзм, проявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, Указом Президента України Віктор Гурняк був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). А 28 серпня 2021 року йому було присвоєно найвище звання – Герой України – з врученням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Мати загиблого героя, Марія Гурняк, згадує слова свого сина, написані у творі ще в 14 років: «Я б хотів стати психологом або секретарем. Хотів би мати свою фірму чи навіть працювати на великому підприємстві. Але найбільше я б хотів зробити свій внесок у розвиток і в розквіт нашої держави…». Ці слова, як і його життя, сповнені глибокого патріотизму. Віктор справді зробив неоціненний внесок у захист Батьківщини, свідомо ставши на її захист, бо любив Україну понад усе. Він став прикладом для багатьох.

Герої не вмирають… Вони живуть у наших серцях вічно! Пам’ятаймо про подвиг Віктора Гурняка, його мужність та самовідданість. Його ім’я навічно вписане в історію України як символ незламності духу та боротьби за свободу.