Пам’ять про Героя житиме вічно!

Сьогодні, 05 жовтня 2025 року, військовослужбовцю Олександру Галацану, солдату, оператору – саперу інженерних загороджень інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення, жителю села Босири, виповнилося б тридцять сім років. Його життєвий шлях, хоч і обірвався передчасно, назавжди закарбується в історії як приклад незламності та самовідданості.

У квітні 2024 року Олександр, сповнений патріотизму, долучився до лав Збройних Сил України. Він прагнув захищати рідну Батьківщину від ворожої агресії, демонструючи вірність військовій присязі до останнього подиху. Його героїчний шлях обірвався 25 січня 2025 року. Трагедія сталася внаслідок підступного артилерійського обстрілу, коли Олександр виконував бойове завдання поблизу населеного пункту Вікторівка, що на Курщині. Це місце стало свідком його останнього подвигу.

Олександр Галацан назавжди залишиться в серцях тих, хто знав його, і в пам’яті тих, хто дізнається про його історію. Він є взірцем справжнього патріотизму, незламного духу, доброти, готовності до самопожертви та безмежної любові до своєї країни. Його життя – це яскраве свідчення того, яким має бути справжній захисник України.

Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю Олександра, нашого земляка, який віддав найцінніше за мирне майбутнє. Давайте згадаємо його поминальною молитвою, вшановуючи його подвиг та жертву. Його ім’я навіки буде викарбуване золотими літерами в історії України.