Відеоролик “Пам’ять захищає”, що створений Міністерством у справах ветеранів України,  покликаний підвищити суспільну свідомість та підтримку створення Національного військового меморіального кладовища в Україні, яке стане символом шани та вдячності захисникам та захисницям, що віддали своє життя за незалежність і суверенітет нашої країни.  

Через звернення та заклики військових різних підрозділів та ветеранів, кадри візуалізації майбутнього меморіалу, ролик покликаний нагадати про важливість збереження пам’яті про героїв і створення простору, де кожен українець зможе віддати їм належну шану.

Військові та ветерани поділились своєю думкою щодо створення військового меморіального національного кладовища. 

Військовослужбовець та письменник Сергій Жадан поділився: “Пам’ять важлива, безперечно, для самих військових, які сподіваються, вірять і розраховують, що те, що вони роблять, не зникне, не розчиниться в історії. Водночас мені здається, це так само важливо для всього суспільства…”

Андрій Несмачний, ветеран із десятирічним досвідом, чинний військовий, офіцер — про вшанування пам’яті полеглих героїв говорить: “Пам’ять – це історія про майбутнє. Це історія про наших нащадків, щоб вони в майбутньому не робили тих помилок, які зробили ми у своєму минулому. Тому якщо ми хочемо існувати якийсь короткий період в історії, не залишити в ньому відбитку, тоді, в принципі, на ці всі речі можна забити та собі просто насолоджуватись сьогоденням, якби жити у своє задоволення. Але якщо ми хочемо стати, дійсно, нацією, то народ нею, власне, і стає, коли в нього є пам’ять.

Офіцерка НГУ Христина Кудрява, майор,  долучилась до лав сил безпеки у квітні 2013 року. 

Христина розповіла: “Культура вшанування, культура пам’яті, вона не для мертвих. Вона для живих, вона для нас з вами, вона для батьків, які приходять до своїх рідних і бачать, що вони не одні у своєму горі, вони не одні у своїй біді, що є побратими, посестри, що є люди, які підставлять плече. І це важливо. І одним з дуже важливих аспектів формування культури пам’яті”.

Герой України Віталій Литвин. На захист Батьківщини став у 2014-му, нині служить офіцером відділення розвідки у 4 бригаді оперативного призначення НГУ «Рубіж».

Віталій каже: “Треба пам’ятати — чому люди гинули, за що вони боролися, що вже наше майбутнє покоління і діти розуміли, для чого ця війна і за що ми віддавали своє життя. Кожен громадянин буде розуміти, яка велика ціна заплачена за територіальну цілісність і суверенітет нашої України. Пам’ять важлива про кожного загиблого, про кожні події  — Буча, Ірпінь, Гостомель, про кожного загиблого на лінії зіткнення — громадяни або громадянки України, які виконали 65-ту статтю Конституції України — відстоювали територіальну цілісність та суверенітет нашої країни.”

Ольга Бенда — ветеранка, військовослужбовиця, яка мобілізувалася у 2016 році, служила у 1-му батальйоні 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців ЗСУ. У 2017 році під Авдіївкою отримала тяжке поранення, внаслідок якого їй ампутували нижню кінцівку. 

Ольга говорить: “Пам’ять – це історія про сьогодення та майбутнє, про тих хто віддав своє життя за Україну та кожного з нас. Важливо розбудовувати інститут національної пам’яті, щоб хлопці та дівчата, які загинули — бачили, що ми пам’ятаємо про них.” 

« повернутися