Сьогодні, 5 липня, Україна схиляє голову в скорботі, відзначаючи рік з того дня, як Чоповицька громада втратила одного зі своїх найсміливіших синів – розвідника Збройних Сил України Олексія ЄРМОЛЕНКА. Його життя обірвалося у віці лише 23 років поблизу населеного пункту Вугледар, що на Донеччині, під час виконання бойового завдання, коли він віддав найцінніше – своє життя – за свободу та незалежність рідної землі. Ця трагічна подія сталася 5 липня 2024 року, залишивши глибокий слід у серцях усіх, хто знав Олексія, і тих, хто цінує мирне небо над Україною.Олексій ЄРМОЛЕНКО був втіленням справжнього патріотизму, незламної волі та безмежної відданості своїй Батьківщині. Ще з юних літ він виявляв якості, притаманні справжнім лідерам та захисникам: відповідальність, самостійність та здатність долати будь-які труднощі. Його шлях не був легким, але кожен крок був сповнений гідності. У двадцять років, усвідомлюючи важливість моменту для України, Олексій свідомо обрав шлях воїна, вступивши до лав Збройних Сил України. Це був вибір сильної та мужньої людини, готової стати на захист мільйонів українців.Його бойовий шлях, сповнений відваги та героїзму, є яскравим прикладом незламності духу українського солдата. В умовах запеклих боїв на Сході України, зокрема на Донеччині, Олексій ЄРМОЛЕНКО демонстрував неймовірну витримку та професіоналізм. Його самопожертва на полі бою біля Вугледара стала символом безкомпромісної боротьби за українську ідентичність та суверенітет. Він боровся за те, щоб майбутні покоління українців жили у вільній, незалежній державі, і його внесок у цю боротьбу є неоціненним.Держава належним чином оцінила подвиг свого Героя, вшанувавши Олексія численними нагородами за мужність та відданість. Ці відзнаки є не лише свідченням його особистої доблесті, а й нагадуванням про те, якою ціною дається наша свобода. Вони символізують шану і вдячність всього українського народу до тих, хто несе на собі тягар війни.Для кожного з нас ім’я Олексія ЄРМОЛЕНКА викликає одночасно біль втрати, смуток від усвідомлення несправедливості та безмежну гордість. Адже саме завдяки таким Героям, як він, Україна вистояла і продовжує свою боротьбу за мирне майбутнє. Їхня самопожертва є фундаментом нашої стійкості, а їхня пам’ять – вічним джерелом натхнення для наступних поколінь.Закликаємо кожного згадати Олексія добрим словом, запалити свічку пам’яті й помолитися за спокій його світлої душі. Нехай його подвиг ніколи не буде забутий, а його ім’я назавжди залишиться в історії України як приклад справжнього Героя. Ми схиляємо голови у глибокій скорботі, але з високо піднятою головою згадуємо його жертовність.Світла пам’ять і вічна слава Герою – Олексію ЄРМОЛЕНКУ, який загинув за нашу свободу. Його дух продовжує жити у серцях українців, мотивуючи нас до подальшої боротьби за справедливість та мир. Ця пам’ять не згасне, вона є вічним вогнем, що освітлює шлях до перемоги.