30 червня відзначається скорботна дата – десята річниця з дня загибелі Дмитра Борисовича Пономаренка, нашого земляка, який віддав своє життя у боротьбі за свободу та незалежність рідної Батьківщини. Цей день нагадує нам про величезну ціну, яку Україна платить за мир та суверенітет, і про мужність тих, хто без вагань став на її захист. Пам’ять про Дмитра Пономаренка жива в серцях українців. Дмитро Борисович Пономаренко народився 9 січня 1985 року в селі Новоселиця Катеринопільського району Черкаської області. Його дитинство та юність пройшли на рідній землі, де він зростав, навчався у Новоселицькій загальноосвітній школі та працював, докладаючи зусиль до розбудови свого краю. Він був звичайною людиною, яка, як і тисячі інших українців, мала свої мрії, плани та родину. Проте, коли на Україну насунулася загроза, Дмитро Пономаренко не залишився осторонь. У серпні 2014 року, відчуваючи свій громадянський обов’язок, Дмитро Пономаренко був мобілізований для участі в Антитерористичній операції на сході України. Він служив старшим солдатом, стрільцем у складі 13 окремого мотопіхотного батальйону 58 окремої мотопіхотної бригади. Це була важка та небезпечна служба, що вимагала неабиякої витримки, сили духу та професіоналізму. Упродовж своєї служби Дмитро Борисович демонстрував приклад відданості військовій присязі та готовності захищати кожен клаптик української землі. На жаль, життя Захисника обірвалося 30 червня 2015 року. Дмитро Пономаренко отримав важкі поранення на блокпосту поблизу села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області та помер у Дніпропетровській лікарні імені Мечникова. Його самопожертва стала одним із багатьох трагічних свідчень жорстокості війни. Поховано Героя в рідному селі Новоселиця Звенигородського району Черкаської області, де він знайшов свій останній спочинок. За виявлену мужність, самовідданість та високий професіоналізм у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, Указом Президента України від 21 березня 2016 року Дмитра Борисовича Пономаренка було посмертно нагороджено орденом “За мужність” III ступеня. Це найвища державна нагорода є свідченням його непересічного внеску у спільну боротьбу за вільну Україну. Пам’ять про Дмитра Пономаренка назавжди увічнена в історії. Його ім’я викарбувано на меморіалі “Стіна пам’яті полеглих за Україну” у Києві, що є символом вшанування усіх, хто віддав своє життя за рідну землю. Також на Алеї Слави в селі Новоселиця, на фасаді Новоселицької загальноосвітньої школи встановлено меморіальну дошку, а одну з вулиць у його рідному селі названо на честь Героя. Це дозволяє майбутнім поколінням пам’ятати, хто та якою ціною виборював їхню свободу. Портрет Дмитра Борисовича також розміщено на меморіальній стелі на Алеї Пам’яті та Слави у селищі Калинопіль, що слугує ще одним нагадуванням про його подвиг. Ми глибоко сумуємо з приводу непоправної втрати та висловлюємо найщиріші співчуття всім рідним та близьким Дмитра Борисовича Пономаренка. Його приклад патріотизму, незламності духу та самопожертви назавжди залишиться в серцях мешканців Катеринопільської територіальної громади та всієї України. Низький уклін і безмежна вдячність Герою за захист рідної землі, за мирне небо над головою кожного з нас. Вічна пам’ять і слава українському воїну! Герої не вмирають!