Сьогодні ми з тугою згадуємо трагічні сторінки минулого 1943-44-х років, і в знак пам’яті про ті страшні події приносимо квіти та лампадки до пам’ятного знаку «Пам’ять, скорбота, єднання» – ці слова омиті важкими спогадами для кожного волинянина. Ця подія, відома як Волинська трагедія, залишає глибокий відбиток в історії регіону, нагадуючи про жахливі наслідки конфліктів і необхідність примирення. Щорічне вшанування жертв є ключовим елементом збереження історичної пам’яті та застереженням для майбутніх поколінь, підкреслюючи важливість миру та взаєморозуміння. Важливо пам’ятати про ці події, щоб ніколи не допустити їх повторення.

Цього року, 11 липня, біля пам’ятного знаку «Пам’ять. Скорбота. Єднання» та на польському кладовищі в селі Павлівка, що на Волині, відбулися глибоко символічні пам’ятні заходи. Вони були присвячені вшануванню безневинних жертв кривавих подій 1943-44 років. Участь у них взяли сільський голова Андрій Сапожник, який підкреслив важливість таких зустрічей для зміцнення суспільного примирення та збереження історичної пам’яті, а також духовенство, що об’єдналося у спільній молитві за мир і спокій душ загиблих. Присутність представників місцевої влади та релігійних діячів символізує єдність громади у цій важливій справі, демонструючи прагнення до спільного майбутнього.

Поминальні заходи очолили настоятель римо-католицького костелу святих Іокима і Анни міста Володимир, отець-канонік Лєшек Кошляга, та настоятель храму Святого Архістратига Михайла села Павлівка, отець Микола Мацюк. Їхня спільна молитва біля пам’ятника «Пам’ять. Скорбота. Єднання» стала потужним символом міжконфесійної злагоди та надії на майбутнє без конфліктів. Присутні громадяни, серед яких були як місцеві жителі Волині, так і гості, схилили голови у шані, пам’ятаючи про трагедію і молячись за мир між народами. Це є свідченням того, що навіть через десятиліття, біль Волинської трагедії відчувається, і пам’ять про неї залишається живою, об’єднуючи людей у спільному прагненні до гармонії та взаємоповаги.

Такі щорічні вшанування, як ці поминальні заходи, є життєво важливими для усвідомлення уроків історії. Вони допомагають не лише зберегти пам’ять про минулі трагедії 1943-44-х років, але й вибудувати міцні мости примирення та розуміння між різними народами та поколіннями. Кожен присутній, хто приніс квіти та лампадки, зробив свій внесок у збереження історичної пам’яті та утвердження цінностей миру та єднання. Ми зобов’язані пам’ятати, щоб подібні події ніколи не повторилися, і щоб майбутні покоління могли жити в мирі та злагоді. Ця подія на Волині слугує яскравим прикладом того, як важливо шанувати минуле, щоб будувати краще майбутнє.

« повернутися