8 травня – день пам’яті та глибоких роздумів. У цей день ми вшановуємо тих, чиє дитинство припало на роки Другої світової війни, – Дітей війни. Їхні долі були зламані війною, залишивши незабутній слід у їхніх серцях. Секретар міської ради Світлана Більська зустрілася з двома представницями цього покоління, які проживають у нашій громаді. На жаль, ветеранів війни майже не залишилося, але живі свідчення Дітей війни є надзвичайно важливими для збереження історичної пам’яті.

Перша зустріч відбулася з Ніною Леонтіївною Маляренко, 1942 року народження. Її розповідь про батька, якого забрали ще до її народження, сповнена болю. Він загинув, так і не дізнавшись про свою доньку. Ніна Леонтіївна народилася у Стовпівці, згодом переїхала до села Гніздище, де й мешкає понині. Її спогади – це свідчення втрат і страждань, які війна принесла в кожну українську родину. Друга героїня – Надія Іванівна Дяговець, 1944 року народження, яка все життя прожила в селі Здрягівка, а зараз мешкає в Городні. Надія Іванівна народилася в Німеччині, куди її мати була вивезена на примусові роботи. Батька вона майже не пам’ятає, але пам’ятає його слова, написані матері: «Бережи дитя». Ці слова стали заповітом для її родини.

Діти війни – це покоління, яке пережило жахіття Другої світової війни. Сьогодні, на схилі літ, вони знову бачать війну – цього разу в долях своїх дітей та онуків. Ніхто з них не міг уявити, що подібне лихо може повторитися. Але саме завдяки таким зустрічам і спогадам ми зберігаємо нашу історичну пам’ять живою. Пам’ять про війну, про Дітей війни, про їхні страждання і втрати – це запорука того, що ми ніколи не забудемо уроки історії.

Збереження історичної пам’яті про Дітей війни є важливим завданням для нашої громади. Ми повинні підтримувати тих, хто пережив війну, і передавати їхні спогади наступним поколінням. Це допоможе нам уникнути повторення трагічних помилок минулого.