День пам’яті жертв політичних репресій – це важлива дата для України, яка відзначається щороку у третю неділю травня, згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року. Метою цього дня є вшанування пам’яті жертв політичних репресій, а також привернення уваги суспільства до трагічних сторінок історії України, спричинених насильницьким впровадженням комуністичної ідеології.

Кількість жертв політичних репресій в Україні вражає. За оцінками фахівців, у період з початку 20-х до кінця 80-х років ХХ століття, під час правління більшовицько-комуністичного режиму, було заарештовано близько півтора мільйона осіб, серед яких понад 50% – українці. Багатьох з них було розстріляно, а інші пройшли через тюрми, заслання, вислання (майже три мільйони українців), каторгу, табори та примусове перебування у психіатричних закладах.

Політичні репресії торкнулися різних верств українського населення: науковців, політиків, військових, священників, представників культури та селянства. Масові репресії 1930-х років, здійснені сталінським режимом, стали особливо тяжкою спадщиною минулого. День пам’яті жертв політичних репресій нагадує про ці трагічні події.

Радянська влада десятиліттями приховувала сліди злочинів: на місцях поховань будували об’єкти КДБ, землю бетонували, розрівнювали бульдозерами та висаджували дерева.

Однією з найжахливіших трагедій стала ніч у Києві 19 травня 1938 року, коли у в’язницях НКВС було розстріляно 563 особи. Биківнянська трагедія стоїть в одному ряду зі злочинами, такими як Аушвіц, Бухенвальд, Дахау, Бабин Яр та Катинський розстріл. На сьогодні встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних громадян з Биківнянського поховання жертв сталінських репресій. Вшанування Дня пам’яті жертв політичних репресій є надзвичайно важливим.

Після повномасштабного вторгнення Росії терор і політичні переслідування знову стали реальністю для багатьох українців на окупованих територіях. Катування, розстріли, насильницькі депортації, фільтраційні табори, масові переслідування – здавалося, що це залишилось в історії після падіння радянської системи. Але ідеологічні спадкоємці СРСР у путінській Росії знову принесли політичні репресії на українську землю. З огляду на події в Бучі, Ірпені, Гостомелі, Маріуполі та Херсоні, День пам’яті жертв політичних репресій набуває нового значення. Україна бореться не тільки за звільнення своєї землі, а й за те, щоб сталінські методи терору не повторилися у XXI столітті.

Сьогодні Україна демонструє надзусилля у боротьбі проти агресора, визволяючи свою територію. Вона бореться за те, щоб сталінські методи не були інструментом політики у XXI столітті. Спираючись на допомогу міжнародних партнерів, українці захищають не тільки свою країну, а й виборюють мир у світі.

Про злочини радянського тоталітарного режиму треба пам’ятати завжди. Пам’ять дає наснагу боротися за засудження радянського режиму на рівні з нацизмом, за світ без тоталітаризму.

« повернутися