Сьогодні, коли минає 40 днів від непоправної втрати, Славутська громада та вся Україна з глибоким сумом вшановують пам’ять Марата Вікторовича Бригадира – відданого сина своєї Батьківщини, полковника, чий життєвий шлях став прикладом мужності та самовідданості. Марат Бригадир був не лише колегою та земляком, а й справжнім воїном, який присвятив своє життя служінню державі.💔🕯

Марат Вікторович Бригадир народився 26 січня 1967 року в місті Бар Вінницької області. Його військовий шлях розпочався рано: у 1982 році, після закінчення Барської школи №1, він став першим її випускником, який вступив до Владикавказького суворовського воєнного училища. Цей факт підкреслюється почесною дошкою на будівлі школи. У 1984 році Марат успішно завершив навчання в училищі, заклавши міцний фундамент своєї майбутньої кар’єри.

З 1984 по 1988 рік полковник Бригадир здобував вищу військову освіту в Орджонікідзевському військовому училищі, яке закінчив у званні лейтенанта. Його професійний шлях продовжився у Казахстані, де з 1988 по 1992 рік він служив на відповідальних посадах командира роти снайперів та командира батальйону, здобуваючи цінний досвід керівництва та військової справи.

З поверненням до України, з 1992 по 2003 рік, Марат Вікторович служив у легендарній 97-й механізованій бригаді в Славуті на посаді командира батальйону. Це був період становлення української армії, і його внесок був неоціненним. Згодом, з 2003 по 2007 рік, він очолював військову частину в Рівному. У цей же час полковник Бригадир виконував надзвичайно важливу місію як командир тактичної групи в Іраку, де протягом року працював як воїн-миротворець. За цю діяльність він був удостоєний нагрудної відзнаки від Міністерства оборони України, що свідчить про його високий професіоналізм та відданість справі миру.

У період з 2007 по 2014 рік, перебуваючи на військовій пенсії, Марат Вікторович працював на цивільній посаді директора гіпермаркету «Нова Лінія» в Києві. Проте, з початком збройного конфлікту на Сході України, його військовий дух закликав повернутися до лав Збройних Сил. З лютого 2015 по вересень 2019 року він проходив військову службу у Володимирі-Волинському на посаді заступника командира бригади. Під час виконання обов’язків Марат Вікторович отримав інвалідність 2 групи, що стало завершенням його активного військового шляху у званні полковника.

Після завершення військової служби, близько двох років Марат Бригадир працював у виконавчому комітеті Славутської міської ради, обіймаючи посаду інспектора з благоустрою та громадського порядку відділу муніципальної інспекції. На цій посаді він зарекомендував себе як відповідальний та позитивний працівник, запам’ятавшись колегам своєю доброзичливістю та щирістю. За життя Марат Вікторович став ветераном війни, воїном-миротворцем, а також активним учасником бойових дій в зоні АТО/ООС, присвятивши загалом 27 років свого життя військовій службі та захисту України.

Полковник Бригадир мав численні нагрудні відзнаки від Міністерства оборони України та Верховного Головнокомандувача України, що засвідчували його сумлінну службу. За плідну працю у Славутському виконавчому комітеті його неодноразово відзначав міський голова. Він завжди сумлінно виконував свої обов’язки, користувався повагою серед підлеглих та колег, був справжньою опорою та захистом для побратимів. Частково про його надзвичайну службу можна дізнатися з книги «Карателі», де полковник Бригадир є одним із головних героїв.

На превеликий жаль, 24 травня 2025 року серце Марата Вікторовича раптово зупинилося. Його поховали у Славуті з усіма військовими почестями, гідно вшанувавши пам’ять Марата Бригадира. До останнього подиху він мріяв про одужання та завершення війни. Ця непоправна втрата глибоко засмутила його матір, брата, дружину, доньок, онуків, друзів та близьких. Нехай душа спочилого знайде вічний спокій, а його рідним та близьким Бог дасть сил пережити цей важкий час.

🙏 Міський голова та колектив виконавчого комітету Славутської міської ради сумують разом з рідними та висловлюють щирі співчуття з приводу цієї непоправної втрати. Пам’ять про Марата Бригадира назавжди залишиться в наших серцях.

Славутський МВК.