Пам’яті Героя: Тарас Попеляр – приклад мужності та відваги

25 березня – сумна дата, друга річниця з дня героїчної загибелі ладижинського захисника, справжнього Героя України – Тараса Юрійовича Попеляра. Його життя, обірване на злеті, стало символом незламності духу та безмежної відданості своїй країні. Цей текст присвячений світлій пам’яті про Тараса, його подвиг та внесок у боротьбу за свободу України.

Тарас Попеляр народився 27 травня 2000 року в мальовничому місті Ладижин. З дитинства він вирізнявся щирістю, добротою та прагненням до знань. Навчався у загальноосвітній школі № 2, де здобув міцні знання та знайшов вірних друзів. Після закінчення школи, Тарас обрав для себе професію, яка б давала йому практичні навички та забезпечувала майбутнє. Він вступив до Ладижинського коледжу Вінницького національного аграрного університету, де здобув професію “технік-електрик”.

Після отримання освіти та здобуття професії, Тарас пройшов строкову службу в інженерних військах у місті Кривий Ріг. Служба в армії стала для нього важливою школою мужності та відповідальності. Після закінчення строкової служби у 2021 році, він повернувся до мирного життя та працював на борошнопереробному заводі, вносячи свій вклад у розвиток рідного міста.

Але мирне життя було перерване війною. 26 грудня 2022 року Тараса Попеляра було призвано на військову службу по мобілізації. Він потрапив до лав 2-го стрілецького батальйону однієї з військових частин ЗСУ. На фронті Тарас служив старшим стрільцем, з честю виконуючи свій військовий обов’язок. Він завжди був прикладом для побратимів, демонструючи мужність, відвагу та незламну віру в перемогу.

На жаль, війна забрала життя молодого Героя. 25 березня 2023 року Тарас Юрійович Попеляр героїчно загинув, потрапивши під мінометний обстріл ворога в районі населеного пункту Григорівка Донецької області. Його смерть стала великою втратою для родини, друзів, побратимів та всієї Ладижинської громади.

2 квітня 2023 року Ладижин проводжав свого Героя в останню путь. Сотні людей зібралися, щоб віддати шану Тарасу та висловити співчуття його родині. Його ім’я назавжди залишиться в історії міста, як символ відваги, патріотизму та самопожертви.

Ми довіку пам’ятатимемо подвиг Тараса Юрійовича Попеляра. Його життя – це приклад для наслідування, а його героїчна смерть – нагадування про ціну свободи. Вічна пам’ять і шана Герою! Нехай світла пам’ять про Тараса живе вічно!