ПАМ’ЯТІ ГЕРОЯ… МИНАЄ ЧАС ТА НЕ МИНАЄ БІЛЬ ВІД ВТРАТИ??

Після повномасштабного вторгнення російського окупанта на територію України, як і у 2014 році, тисячі простих українців стали солдатами свого народу. Звичайні мирні люди. Кожен із них мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої мрії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну.

Та, на жаль, за заповітну споконвіку мрію українського народу відважні воїни платять надвисоку ціну — власне життя. Одним із них був наш Новітній Герой – Корпан Володимир Богданович.

З 2014 року чоловік брав участь в антитерористичній операції в Сєвєродонецьку. А з перших днів повномасштабного російського вторгнення Володимир пішов до територіальної оборони Василькова і незадовго був мобілізований до лав Збройних Сил України. Захищав нашу державу у складі взводу спеціального призначення військової частини ЗСУ. Був навідником відділення спеціального призначення.

Військовий мав великі плани на майбутнє, на щасливе життя у незалежній Україні. Завжди заспокоював рідних, намагався підтримати усіх, переконуючи, що все буде добре. Перед кожним бойовим виходом підіймав бойовий дух побратимів. Він надихав інших на боротьбу за мир та був переконаний, що Перемога буде за нами, але все обернулося фатально. ?

Життя доброї людини, мужнього воїна, патріота України обірвалося в районі села Веселе Соледарської територіальної громади Бахмутського району Донецької області.

Без батька залишилася донечка, без надійної опори та підтримки – дружина, без сина – мати, без брата – дві сестри… У день сумних роковин низько схиляємо голови перед рідними воїна, які втратили найріднішу людину. Ми всі у вічному боргу перед батьками Володимира, котрі виховали мужнього патріота.??

Невблаганно летить час. Минув рік. Скорботний, важкий, тривожний. Але пам’ять про Володимира Богдановича живе і житиме вічно в його героїчних вчинках, патріотизмі, жертовності і любові до України.

Пам’ятаймо про жертовність наших захисників. Схилімо голови в пошані перед тими, хто віддав своє життя за нас… Не зможемо повернути до життя полеглих оборонців, але можемо зберегти пам’ять про них!
Світла та вічна пам’ять Герою!????