ПАМ’ЯТІ ГЕРОЯ ОЛЕКСАНДРА БОДНАРЯ

Боднар Олександр Віталійович, позивний «Масик», навідник 2-го штурмового відділення 1-го штурмового взводу штурмової роти. Його життя – приклад мужності та відданості Україні.

Наш герой народився 9 червня 1972 року в мальовничому селі Ялтушків Барського району Вінницької області. Олександр зростав разом зі старшим братом Віктором у турботі та любові. Мати, Галина Броніславівна, працювала нянею в місцевому дитячому садочку, даруючи тепло та турботу дітям. Батько, Віталій Якимович, був досвідченим електрозварювальником і працював із сільгосптехнікою, навчаючи синів працьовитості.

Після закінчення Ялтушківської школи у 1989 році Олександр вступив до Одеського морехідного училища, прагнучи підкорювати морські простори. Згодом він відслужив строкову службу в армії у місті Балта, демонструючи свою відповідальність та патріотизм. Його шлях продовжився за кордоном, де він працював, здобуваючи новий досвід та розширюючи світогляд.

Саме у цей період Олександр створив сім’ю, в результаті у нього народився син Віктор. Хоча сімейне життя склалося не так, як планувалося, Олександр завжди залишався люблячим батьком. Життя змусило Олександра повернутися до рідного села Ялтушків, адже важка хвороба батька потребувала його допомоги, що підкреслює його відданість родині.

З початком повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році Олександр добровільно став на захист рідної країни, не вагаючись жодної миті. Спочатку служив у територіальній обороні Київської області, захищаючи столицю та її околиці. А вже з грудня 2023 року захищав Україну на найгарячіших напрямках Донецької області, демонструючи надзвичайну мужність та відвагу. Це був хоробрий воїн, який знав, за що бореться, і віддавав усі сили для перемоги.

5 березня 2024 року під час виконання бойового завдання Олександр Боднар загинув від поранень, отриманих у результаті мінометного обстрілу. Це сталося під час запеклих боїв у населеному пункті Бердичі Покровського району Донецької області, де він до останнього подиху боровся за свободу України.

14 березня з хоробрим воїном попрощалися, поховали його у рідному селі Ялтушків, де Олександр знайшов свій останній спокій. Його героїзм та самовідданість назавжди залишаться в пам’яті земляків.

Світла пам’ять про мужнього захисника Олександра Боднара назавжди залишиться в серцях його рідних, друзів та побратимів. Його героїчний вчинок – приклад для майбутніх поколінь.

Йдуть найкращі сини України…Вічна слава та шана Герою!