ПАМ’ЯТІ ГЕРОЯ ОЛЕКСАНДРА ОГОРОДНІКА
Жорстока, несправедлива, безжальна війна продовжує забирати життя людей. Людей безневинних, які просто хотіли жити в мирі та спокої, творити своє і не зазіхати на чуже. Але вони змушені були брати в руки зброю, щоб захистити від клятого ворога свою землю, свої домівки та сім’ї, нерідко втрачаючи заради цього своє життя. Таких людей маємо пам’ятати завжди, бути вдячними за їх велику самопожертву, бо завдяки їм ми живемо і віримо в мирне завтра.
Огороднік Олександр Олександрович народився 21 травня 1999 року в с. Терешки Барського району. Мав старшу сестру Діану та молодшу Софію. Закінчивши в 2014 році 9 класів Терешківської ЗОШ вступив до Кузьминецького професійного аграрного ліцею на спеціальність «тракторист-шофер». За станом здоров’я в армії не служив.
Після навчання працював трактористом у приватного підприємця в с. Терешки. Далі працював в м. Київ.
«В школі він був дуже активним, творчим, гарно декламував вірші, постійно приймав участь у шкільній художній самодіяльності. Активіст та лідер по життю. Мав багатьох друзів. В училищі був старостою групи протягом всього навчання. Свій вільний час приділяв спорту, зокрема футболу, та рибалці» – розповідає мати Олександра .
В січні 2023 року Олександр доєднався до лав ЗСУ та став на захист України і усіх нас. Пройшов навчання в Черкаській області. Був призначений шофером-санітаром в роту матеріального забезпечення. Через деякий час його направили на навчання до Польщі, після якого він був призначений в одну із частин в Запорізькій області, безпосередньо в зоні бойових дій, в яких він приймав активну участь.
26 липня 2023 року його рота була направлена в наступ на ворога для відбиття захоплених орками позицій та знищення ворожої сили і техніки. Олександр був водієм-механіком головного танку, в якому був командир їх роти. Бій був дуже жорстокий, під сильним ворожим вогнем. В цей день зв’язок з Олександром обірвався і рідні довго не знали, де він і що з ним. Герой зник безвісти.
Цей день став днем великого болю та страшної невідомості для родини, для всіх нас. Понад дев’ять місяців пошуків, чекань, сподівань і надії на Бога. Але після проведеної ДНК-експертизи останній промінчик надії згас. Підтвердилось найгірше: Герой загинув… За даними лікарського свідоцтва від 28 березня 2024 року, молодший сержант, старший механік-водій 3 танкової роти танкового батальйону Олександр Огороднік, позивний «Добряк», загинув 26 липня 2023 року під час ведення бойових дій біля н.п. Роботине Запорізької області. Більше дев’яти місяців душа Героя шукала свій шлях додому і понад чотири місяці тому він віднайшов спочинок у рідній землі…
Президент України нагородив Олександра орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Дуже добре відзиваються про Олександра його побратими. «Він був не по роках розсудливий і справедливий, був справжній воїн, сміливий і хоробрий, відданий друг і товариш».
Олександр був веселим, життєрадісним, готовим завжди прийти на допомогу. Він мав багато планів та надій. Але жорстока війна знищила все, що він мав і все, що міг мати.
Вона відібрала його життя, вирвала із материнських рук, незважаючи на її сльози та молитви…
Залишилась вдовою молода дружина, напівсиротою маленька донечка, яку тато так чекав і яку бачив лише двічі в житті. Він воював і віддав життя заради своєї сім’ї, своїх рідних та близьких, заради України.
І за це йому вічна пам’ять і подяка від усіх живих.
Спочивай з Богом, наш Воїн-Захисник Олександр
Олександрович Огороднік!
Вічна шана і слава Герою!