ПАМ’ЯТІ ГЕРОЯ ЮРІЯ НОВИЦЬКОГО
Кажуть, що час лікує. Можливо… Але не все… Бо ніякий час ,ніякі ліки не спроможні вилікувати те горе, той біль, які приходять, коли від рук проклятого ворога безневинно гине рідна людина. Безневинно і передчасно, бо їй ще жити б та жити, творити, працювати, ростити дітей, радіти життю й робити його все кращим. Та, на жаль, не всім це судилось…
Новицький Юрій Олексійович народився 26 січня 1987 року в с. Лука-Барська Барського району. Мав сестру по матері та двох сестер і двох братів по батькові.
Життя Юрія склалось так, що вихованням хлопчика займались батько та бабуся. Навчався в Луко-Барській школі. За характером був спокійним, добрим та щирим. Любив займатися спортом. Після школи навчався в Кузьминецькому ліцеї, але навчання не закінчив. Мав права тракториста. Працював в Києві в ЖЕКу (на тракторі). Робив євроремонти.
Попри відсутність будь-яких військових навиків (йому так і не довелось проходити строкову військову службу), наш Герой, без сумніву та страху, вже 25 лютого 2022 року добровільно приєднався до хоробрих українських Воїнів, щоб захистити рідну землю від жорстокого загарбника. Воював в Донецькій обл., н.п. Попасне, Водяне, Покровськ, Миргород. Був старшим водієм, командиром відділення. Був на нулю гранатометником. Побратими Юрія шанували і вважали більше братом, аніж просто товаришем по зброї. Завжди знали і були впевнені, що він не підведе, прикриє, не залишить в скрутну хвилину. А коли треба, то й вислухає, підтримає і порадить.
Та страшна безжальна смерть не перебирає. 03 листопада 2022 року Юрій Новицький, з позивним «ЮРА ЖИГУЛЬ», загинув при виконанні бойового завдання.
Він пройшов важкий, виснажливий шлях Воїна. За його плечима запеклі бої під палючим сонцем і проливними дощами… Він був сталевим титаном, відданим військовій присязі, вірним своєму Українському народу. Протягом дев’яти місяців наш Герой мужньо, з честю виконував свій військовий обов’язок, захищаючи свободу і незалежність України до останнього подиху. Його загибель – важка і непоправна втрата для всієї країни…
Такі Воїни-Герої назавжди залишаються в пам’яті вдячних людей, заради яких він воював, не шкодуючи свого життя. Він дуже хотів, щоб українці жили мирно, спокійно творили своє краще майбутнє у вільній та незалежній Вітчизні. Відпочивай з миром Юрію, ти це заслужив.
Вічна пам’ять і слава Герою!