# **ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇЧНОГО СТАРШОГО СЕРЖАНТА АРТЕМА МАРШТУПИ**

***24 серпня ми вшановуємо пам’ять нашого молодого відважного захисника Артема Марштупи з села Богданівки Суботцівської сільської ради, що на Кіровоградщині***

**Артем Русланович Марштупа** народився 22 лютого 2001 року в селі Оситняжка Кіровоградської області. Його життя, хоч і коротке, було наповнене мужністю, самовідданістю та любов’ю до України.

Мама, Лариса Сергіївна, згадує: «Артем народився сонячного зимового ранку. З дитинства він був спокійним, але дуже жвавим хлопчиком. Любив гратися з іншими дітьми, допомагав мені та бабусі пасти худобу. Вже з 9 років намагався допомагати сусідам по господарству, заробляючи кошти для родини. У вільний час захоплювався риболовлею, часто приносив додому чудовий улов. Також дуже любив домашню випічку, особливо мій медовик».

Артем здобув освіту в Оситнязькій загальноосвітній школі, а згодом навчався у професійно-технічному училищі №2 за спеціальністю «маляр-штукатур». Мріяв про кар’єру будівельника, проте доля розпорядилася інакше. У 2019 році він був призваний на строкову службу до прикордонних військ, а у 2020 році продовжив службу за контрактом, за відмінну службу отримавши звання «сержант». Після служби працював за кордоном, але повернувся додому за три місяці до повномасштабного вторгнення.

У 2021 році Артем познайомився з Юлією Самофал з села Богданівка. Їхнє кохання розквітло, але війна внесла свої трагічні корективи.

Дружина Юлія з болем згадує: «Мій Артем був світлою, доброю людиною, яка завжди ставила інших вище за себе. 25 лютого 2022 року, за кілька днів до початку повномасштабного вторгнення, він пішов до військкомату. Вже наприкінці лютого його відправили захищати українські рубежі у складі 61-ої окремої механізованої «Степової» бригади. У червні він отримав коротку відпустку, під час якої ми побралися. У серпні ми одружилися, але вже 8 серпня Артем повернувся на передову. Нам вдалося провести разом лише 5 днів у статусі подружжя. Ми мріяли про спільне майбутнє, про власний дім та дітей, але війна забрала його надто рано…»

За свою мужність у боях, зокрема під час звільнення Миколаївщини, Херсонщини, міст Бахмут і Соледар, Артем отримав звання «старший сержант» та був нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни». Під час звільнення Соледара він отримав два поранення, але навіть після цього продовжував вивозити поранених з поля бою. З серпня по вересень 2023 року ніс службу на Чернігівщині, займаючи посаду старшого вогнеметника взводу РХБЗ.

24 вересня 2023 року, під час виконання бойового завдання поблизу с. Михальчина-Слобода Чернігівської області, Артем Марштупа загинув від ворожого обстрілу, рятуючи життя 11 своїх побратимів. Він попередив їх про ворожу засідку, чим здійснив подвиг самопожертви.

Посмертно Артем Марштупа нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

28 вересня 2023 року загиблого Героя зустрічали на колінах жителі села Богданівки та рідні. Його пам’ять назавжди залишиться в наших серцях. Він був справжнім патріотом, який до останнього подиху захищав свою Батьківщину. Світла пам’ять про Артема завжди буде жити!

Дякуємо за щирі спогади мамі героя Ларисі Сергіївні та дружині Юлії.