Сьогодні, 29 червня, минає три роки від того скорботного дня, коли Україна втратила одного зі своїх найвідданіших синів – сержанта Романа Марковича Кендзьора. Він загинув у запеклому бою за нашу Батьківщину, назавжди вписавши своє ім’я в літопис української боротьби за свободу. Пам’ять героя Романа Кендзьора житиме вічно у серцях тих, хто пам’ятає ціну свободи.

З того моменту, як обірвалося життя Романа, для його родини розпочався відлік важких, сповнених невимовного смутку днів. Вони втратили не просто чоловіка і батька, а справжнього стовпа, опору та джерело натхнення. Ця втрата стала глибокою раною для всіх, хто знав Романа Марковича Кендзьора.

Роман народився 17 червня 1982 року в мальовничому краї – на Коломийщині Івано-Франківської області. Саме тут минули його дитячі та юнацькі роки, де він зростав, навчався та формував свій характер. У 2015 році він пов’язав свою долю з нашою землячкою Інною Жарій з села Червона Долина, створивши міцну та люблячу родину. Разом вони виховували двох синів, які сьогодні несуть пам’ять про свого відважного батька. До повномасштабного вторгнення Роман працював у Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у місті Київ, де щодня рятував життя та допомагав людям у найскладніших ситуаціях.

Коли почалася повномасштабна війна, Роман Кендзьор, не вагаючись жодної миті, став на захист рідної землі. Він був одним із перших, хто відгукнувся на заклик Батьківщини, вступивши до лав Збройних Сил України. Роман служив на посаді стрільця стрілецької роти у складі легендарної 241-ої окремої бригади територіальної оборони. Ця бригада стала символом незламності та відваги у боротьбі проти ворога. Як захисник України, він виконував найскладніші бойові завдання, демонструючи мужність та самовідданість.

29 червня 2022 року, виконуючи чергове бойове завдання в районі населеного пункту Верхньокам’янка Луганської області, сержант Роман Кендзьор вірний військовій присязі, загинув у нерівному бою. Його життя обірвалося у віці 40 років. Він віддав найцінніше – своє життя – за те, щоб українська нація залишалася вільною, незалежною та суверенною. Ціною власної крові Роман Кендзьор виборював право кожного українця на мирне майбутнє.

Ім’я Романа Марковича Кендзьора навіки закарбоване в історії визвольних змагань за Україну. Він є прикладом безмежної любові до рідної землі, мужності та жертовності. Кожен, хто знає про його подвиг, розуміє, що герої України не вмирають. Вони продовжують жити у наших серцях, у нашій пам’яті, у наших думках та у кожному наступному дні, який ми виборюємо завдяки їхній відвазі.

Світла пам’ять, низький уклін та вічний спокій тобі, Романе Марковичу. Нехай твоя добра душа спочиває в мирі, а ми завжди пам’ятаємо твій неоціненний внесок у нашу перемогу. Пам’ятаємо кожного, хто віддав своє життя за Україну. Героям Слава!

« повернутися