Пам’яті старшого солдата ЗСУ Гаврилюка Олександра Станіславовича

Сьогодні Ярмолинецька селищна рада з глибокою повагою та сумом вшанувала пам’ять полеглого воїна Олександра Гаврилюка. Минає рік з дня, коли герой відійшов у вічність, залишивши незабутній слід у серцях тих, хто його знав.

Гаврилюк Олександр Станіславович народився 12 серпня 1981 року в місті Хмельницький. Життєвий шлях Олександра був багатогранним. Після завершення навчання в Хмельницькому національному університеті за спеціальністю «Радіотехніка», він здобував досвід, працюючи на різних посадах: від автомийки та виробничих об’єктів до птахофабрики. Кожен, хто знав Олександра, відзначав його працьовитість, щирість та доброту, а також незмінну готовність простягнути руку допомоги тим, хто її потребував.

5 січня 2024 року стало початком нового, найважливішого етапу в його житті – Олександр отримав повістку з військкомату. Вже 10 січня він став частиною лав захисників України. Після проходження військової підготовки, доля привела його на один із найгарячіших напрямків – Бахмутський напрямок Донецької області. Служачи в 5-й окремій штурмовій Київській бригаді на посаді навідника, Олександр демонстрував неабияку мужність, відданість та вірність обов’язку перед Батьківщиною.

13 жовтня 2024 року – день останньої телефонної розмови з матір’ю. Олександр телефонував із лікарняної палати, ділячись останніми новинами. Наступного дня, 14 жовтня, у День захисників і захисниць України, серце відважного бійця зупинилося назавжди. Його життя обірвалося, але його подвиг триває у нашій пам’яті.

Світла пам’ять про Олександра Гаврилюка навічно закарбується в серцях його рідних, близьких, бойових побратимів та всіх, хто мав честь його знати. Його відвага, самопожертва та незламна вірність Україні стали прикладом справжнього патріотизму, глибокої любові до рідної землі та незламного духу.

Ми пам’ятаємо. Ми шануємо. Вічна слава тобі, Герою!