Психолог Марк Треверс у своїй колонці пояснює, що термін “паралельна гра” походить із дитячої психології. Він описує етап розвитку, коли діти граються поруч, займаючись власними справами, але відчуваючи комфорт від присутності один одного. Цей підхід виявився надзвичайно цінним і для дорослих пар, допомагаючи їм підтримувати зв’язок без потреби постійної взаємодії.

Як приклад, Треверс наводить серіал “Теорія великого вибуху”, де Шелдон працює за комп’ютером, а його партнерка Емі займається в’язанням поруч. Така спільна, але незалежна діяльність знімає напругу, яка часто виникає через очікування постійної активності у стосунках. Паралельна гра дозволяє партнерам розслабитися, перебуваючи поруч, і водночас зберігати відчуття теплого зв’язку та близькості.

Дослідження, опубліковане у 2024 році в журналі Motivation and Emotion, підтверджує користь спільного мовчання, коли воно є природним і приємним для обох партнерів. Такий стан може позитивно впливати на емоційний стан, посилювати почуття близькості та загальне задоволення стосунками. Це створює простір для спокою та єднання без необхідності розмов.

Важливо розуміти, що паралельна гра не є заміною побачень чи спільних активностей. Скоріше, це доповнення до основних форм взаємодії, яке дозволяє створити невимушену атмосферу, де близькість виникає природним чином. Вона допомагає уникнути відчуття, що стосунки – це постійна