Парламент Фінляндії ухвалив історичне рішення, проголосувавши за вихід країни з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін. Цей крок дозволить Збройним силам Фінляндії знову використовувати протипіхотні міни, які вважаються важливим елементом оборонної стратегії. Рішення набуло широкої підтримки серед депутатів: 157 проголосували “за”, 18 – “проти”, а 24 були відсутні. Це знаменує суттєву зміну у підходах Фінляндії до національної безпеки та оборони в умовах погіршення геополітичної обстановки.

Основною причиною такого кроку називають кардинальне погіршення безпекової ситуації у світі, особливо у регіоні Північної Європи. Комітет із закордонних справ країни активно підтримав урядову ініціативу, наголошуючи на життєво важливому значенні протипіхотних мін для ефективної оборони країни. В умовах зростаючих загроз, перегляд попередніх міжнародних зобов’язань стає необхідним для забезпечення суверенітету та територіальної цілісності.

Президент Фінляндії Александер Стубб рішуче підтримав вихід з конвенції, публічно наголосивши на необхідності адекватного реагування на сучасні виклики. “Реальність у підсумку така: нашим сусідом є агресивна, імперіалістична держава під назвою Росія, яка сама не є учасником Оттавського договору і яка безжально використовує протипіхотні міни,” – заявив він. Ця заява підкреслює пряму залежність рішення від поведінки сусідніх держав, які ігнорують міжнародне право та активно застосовують заборонені види озброєнь.

Оттавська конвенція, або Конвенція про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення, була прийнята в Осло 18 вересня 1997 року і набрала чинності в 1999 році. До неї приєдналися понад 160 країн світу, включаючи більшість західних держав. Метою конвенції було повне усунення протипіхотних мін через їхній невибірковий вплив на цивільне населення. Однак, деякі країни, як Фінляндія, відчувають зростаючий тиск через зміни в глобальній та регіональній безпеці, що змушує їх переоцінювати свої зобов’язання перед обличчям реальних загроз. Цей вихід з конвенції є серйозним сигналом для міжнародної спільноти про зміни у підходах до оборонної політики в Європі.

Слід зазначити, що Фінляндія не єдина країна, яка розглядає або вже здійснила такий крок. Країни Балтії – Латвія та Литва – а також Польща, також оголосили про намір вийти з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін через російську загрозу. Наприкінці квітня президент Латвії Едгарс Рінкевичс підписав закон про вихід країни з конвенції, а 8 травня Сейм Литви денонсував Оттавську конвенцію. Натомість, Норвегія заявила, що не вийде з цієї конвенції, оскільки вважає, що її сучасних систем оборони буде достатньо на випадок ворожої агресії. Ці різновекторні рішення країн регіону свідчать про складність та індивідуальність підходів до питань національної оборони у сучасному світі.

Таким чином, вихід Фінляндії з Оттавської конвенції підкреслює стратегічну адаптацію країни до нової геополітичної реальності. Це дозволяє посилити оборонний потенціал Фінляндії, забезпечуючи її здатність до ефективної протидії можливим загрозам. Застосування протипіхотних мін у оборонних цілях розглядається як вимушений, але необхідний захід для забезпечення безпеки кордонів та громадян.

Підписуйся на “Європейську правду”!