🕯️Пекучий біль утрати стискає серце, адже вкотре з гирла війни надходять моторошні звістки про загибель тих, хто мав би жити й жити…
Кацер Олександр Володимирович народився 7 травня 1996 року. З дитинства був добрим та чуйним хлопцем, захоплювався спортом, мав багато друзів. Після закінчення Іларіонівської середньої школи здобув професію електрогазозварника, з якою і планував іти по життю.
У 2016 році був призваний на строкову службу в Луцький прикордонний загін, що у с. Висоцьку Волинської області, де і зустрів свою майбутню дружину Світлану.
Молодий, усміхнений, мав багато планів, які підтримували люблячі батьки, кохана дружина. Народження сина ще більше окрилило Олександра.
Та холодний лютий 2022 року сколихнув усю країну… Уже в травні Олександр Володимирович був призваний до лав ЗСУ. Захищав кордони країни на Волноваському напрямку Донецької області у складі 109-ої бригади 105-ого батальйону. У липні 2022 року після тяжкого бою зв`язок із ним був втрачений.
Майже 3 роки очікувань, сподівань, надії, віри… Тільки 28 березня 2025 року рідні отримали пекучі результати ДНК.
Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого, низько схиляємо голови у скорботі. Добрий, світлий спомин про нашого земляка, захисника Батьківщини, назавжди залишиться в пам`яті рідних, друзів, усіх, хто знав його, любив та шанував.
🇺🇦Вічна пам`ять і слава ГЕРОЮ, який захистив рідну Україну і кожного з нас!💙💛