💔Грицівська громада в глибокій скорботі: прощання з Героєм Володимиром Ковальчуком💔

16 жовтня 2025 року стало днем невимовної печалі для Грицівської громади, адже жителі провели в останню земну дорогу Володимира Петровича Ковальчука, мужнього захисника України, жителя села Онишківці. Цього дня Володимир востаннє побував у рідному домі, залишивши по собі слід болю та гордості.

🇺🇦Володимир Ковальчук – солдат, старший бойовий медик, який з честю боронив українську землю. Його життя було присвячене мрії про Перемогу та невтомній боротьбі з ворогом. Його відвага та самопожертва назавжди залишаться в пам’яті українського народу.🇺🇦

Володимир народився 27 липня 1990 року в селі Онишківці, на Хмельниччині. Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки. З 1996 року навчався у Грицівській ЗОШ I-III ступенів. Після закінчення школи у 2005 році, він вступив до Грицівського ВПУ №38, де до 2010 року здобув професію тракториста-машиніста. Життєвий шлях Володимира був позначений працьовитістю та відданістю своїй справі.

🇺🇦28 серпня 2024 року Володимир був призваний на військову службу за мобілізацією, мужньо ставши на захист Батьківщини. Він проходив навчання у місті Рівному, а згодом у Житомирі опанував фах старшого бойового медика, демонструючи високий професіоналізм та відданість обов’язку.🇺🇦

💔Трагічна звістка прийшла 25 січня 2025 року: під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Янтарне, Покровського району Донецької області, зупинилося добре та щире серце Володимира Ковальчука. У одну мить не стало люблячого сина, коханого чоловіка, турботливого батька, вірного брата та справжнього друга. Назавжди йому 34 роки.💔

🇺🇦Відданий військовій присязі, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу та незалежність, Володимир Ковальчук віддав найдорожче – своє життя. Його поховали в селі Онишківці з усіма військовими почестями. Живим коридором шани та вдячності, в скорботі на колінах, в останню дорогу Героя провели рідні, односельці, друзі, колеги та побратими.🇺🇦

💔Це важкий день для всіх, хто знав Володимира. Попри біль втрати, у пам’яті зринають безліч теплих спогадів про світлу людину. Його дружина Наталія згадує: «Вова був дуже роботящим, завжди приходив на допомогу. Він був найкращим татком для наших трьох синочків – Максима, Владислава, Олега та маленької донечки Аріни. Він не міг дочекатись, коли відведе доньку до першого класу…» На жаль, доля розпорядилася інакше.💔

💔Класний керівник Володимира, Ольга Михайлівна Москалюк, згадує: «Скільки пам’ятаю Володю, завжди був усміхнений. Завжди привітний, добрий, щирий, працьовитий». Світлана Зарудзей, заступник директора Грицівського ВПУ №38, додає: «Володимир запам’ятався добрим, допитливим хлопчиною, закоханим у техніку, завжди готовим прийти на допомогу».💔

💔Колектив ТОВ «Лотівка Еліт», де Володимир працював, висловлює щирі співчуття родині: «Володимира дуже поважали за добру вдачу, наполегливість, відповідальне ставлення до роботи. У серпні 2024 року він був призваний на військову службу і відразу став на захист Батьківщини. Пам’ять про нього назавжди залишиться в наших серцях як про світлу, позитивну та надійну людину.»💔

🇺🇦Сьогодні Володимир Ковальчук повернувся до рідного дому янголом-охоронцем, ставши на варту до небесного війська. Вічна пам’ять нашому Захиснику!🇺🇦
💔Уся Грицівська громада розділяє горе родини, низько схиляємо голови у глибокій скорботі перед пам’яттю Володимира Ковальчука. Спомин про мужнього захисника України назавжди залишиться у наших серцях…🕯Вічна пам’ять…🕯