Пекучий біль і глибокий смуток охопили Манжеліївський старостинський округ, де сьогодні відбулася церемонія прощання із Захисником Віктором Сергійовичем Губиною. Ця втрата – тяжка ноша для всіх, хто знав Віктора, хто цінував його мужність та відданість.

Віктор Губина народився 2 квітня 1986 року в селі Манжелія, де провів своє дитинство та юність. Виходець з простої селянської родини, він виріс у мальовничому куточку України, вбираючи в себе любов до рідної землі та повагу до праці. Після закінчення школи Віктор продовжив навчання у професійному училищі міста Кременчук, а згодом працював на Кременчуцькому колісному заводі. Його життя було сповнене звичайними радощами та турботами, як і в багатьох українців. Він створив сім’ю, одружившись та разом з дружиною виховував доньку, даруючи їй тепло та турботу.

29 червня 2023 року Віктор Губина був призваний до лав Збройних Сил України, ставши на захист своєї Батьківщини. Він брав активну участь у бойових діях, демонструючи мужність та відвагу, захищаючи свободу та суверенітет нашої держави. У жовтні 2023 року Віктор отримав тяжке поранення, яке стало випробуванням для його сили волі та жаги до життя. Попри важкі наслідки, він мужньо боровся за кожний день, пройшовши тривале лікування та реабілітацію. Хоча Віктор отримав інвалідність, він не втрачав надії та вірив у краще майбутнє. Наслідки важкого поранення не відпускали Віктора до останнього дня, але він стійко долав біль, вірив у перемогу та мирне небо над Україною. На жаль, 26 березня 2024 року серце воїна зупинилося. Важко знайти слова, щоб висловити весь біль від втрати такої людини. Неможливо загоїти рани, які залишає смерть. Але пам’ять про Віктора Губину, як про Героя, залишиться у серцях усіх, хто його знав, любив та шанував. Його подвиг назавжди вписаний в історію України. Ми сумуємо разом із рідними та близькими Віктора, схиляємо голови у скорботі. Герої не вмирають, вони житимуть вічно у наших серцях! Вічна пам’ять Герою!