Єдиним фактором, який змусить російського лідера Володимира Путіна піти на переговори з Україною, є нищівна поразка Росії на полі бою. Це можливо тільки в разі достатньої військової допомоги союзників для України, зазначають аналітики Інституту вивчення війни.

Підкреслюється, що лише значні невдачі Росії на полі бою змусять Путіна переглянути здатність Росії завдати військової поразки Україні. Аналітики наголошують, що для досягнення такого результату потрібна тривала військова кампанія, яка триватиме кілька місяців або сезонів, за умови надійної військової допомоги від західних партнерів.

Водночас аналітики вказують, що рішення Росії направити ту саму переговорну групу середнього рівня на ймовірний майбутній третій раунд переговорів з Україною свідчить про те, що незацікавленість Кремля в мирних переговорах не змінилася. Аналітики ISW продовжують оцінювати, що Кремль, як і раніше, налаштований на затягування мирних переговорів, щоб підтримати продовження наступальних операцій в Україні та домогтися додаткових поступок від України і Заходу.

Війна в Україні

За даними турецьких ЗМІ, цього тижня в Стамбулі заплановано мирні переговори між Росією та Україною. Попередньо делегації планують зустрітися в середу або четвер – 23-24 липня.

Росія вже підтвердила свою позицію щодо участі в третьому раунді, без будь-яких змін у переговорній групі.

Ключові висновки:

• Переговори як наслідок поразки: Кремль готовий до переговорів лише у випадку значних військових поразок.
• Необхідність допомоги: Для досягнення цих поразок Україні потрібна стабільна та достатня військова допомога від союзників.
• Довготривала кампанія: Аналітики прогнозують, що досягнення військових успіхів, які змусять Росію до переговорів, займе місяці або навіть сезони.
• Стала позиція РФ: Росія продовжує демонструвати незацікавленість у щирих мирних переговорах, намагаючись затягнути процес для отримання поступок.
• Плани на зустріч: ЗМІ повідомляють про можливі переговори в Стамбулі 23-24 липня, але позиція Росії залишається незмінною.

Ця аналітика підкреслює, що стратегія Росії полягає у затягуванні конфлікту, а мир можливий лише за умови значних військових успіхів України, підкріплених послідовною підтримкою міжнародних партнерів. Українська сторона, в свою чергу, потребує чіткої стратегії та ресурсів для досягнення цих цілей.