Високопосадовець підкреслив, що так звані “стамбульські переговори” не були повноцінним переговорним процесом, за винятком обмеженої гуманітарної складової. Попри те, що делегації перебували в одній кімнаті та сиділи одна навпроти одної, це не були справжні мирні переговори. Російська сторона, як стверджується, прибувала на ці зустрічі з ультимативними вимогами, не маючи мандату на слухання аргументів української сторони чи пошук компромісних рішень. Це створювало ситуацію, коли діалог перетворювався на одностороннє диктування умов, що суперечить суті будь-яких конструктивних дипломатичних зусиль.

Зі свого боку, мандат української делегації мав чіткі пріоритети: перш за все, досягнення припинення вогню; по-друге, створення умов для зустрічі між лідерами держав; і по-третє, вжиття заходів для зміцнення довіри, які охоплювали гуманітарні питання, зокрема обмін військовополоненими. Проте, представники агресора були категорично проти негайного припинення вогню до зустрічі лідерів. Єдиною сферою, де відбувся хоч якийсь діалог, а не переговори, була саме гуманітарна складова, зокрема обговорення обміну полоненими.

На думку українського представника, формат стамбульських переговорів повністю вичерпав себе, якщо тільки російська делегація не отримає нового, більш гнучкого мандату від свого керівництва. Він провів паралелі з Мінським процесом, зазначивши, що нинішні зустрічі, схоже, також не приведуть до реального результату. Це пояснюється тим, що подібні зустрічі можуть бути використані для бюрократизації процесу, створюючи видимість діалогу, але не призводячи до сутнісних домовленостей. Така тактика дозволяє агресору заявляти про готовність до переговорів, при цьому уникаючи реального прогресу на полі дипломатії.

На тлі цих заяв, президент України Володимир Зеленський окреслив ключові умови для продовження переговорів з Росією. Головною передумовою він назвав завершення обмінів військовополоненими, про що раніше було домовлено. Лише після цього команди можуть перейти до обговорення дієвих варіантів підготовки зустрічі на найвищому рівні. Ватикан також висловив готовність прийняти у себе переговори України та РФ, підкресливши нагальну потребу в справедливому та тривалому мирі. Однак, пропозиція зустрічі лідерів у Ватикані була відхилена Москвою, що свідчить про складність подальших дипломатичних зусиль. Українська сторона продовжуватиме нарощувати глобальну солідарність, щоб дипломатія все ж таки могла спрацювати, адже мирні переговори залишаються важливим інструментом для припинення конфлікту.