Понад 1000 днів неволі та нелюдських випробувань залишилися позаду для українського військового Маріана Марущака з села Хряцька. Його повернення додому стало яскравим свідченням незламності українського духу та символом надії для всієї країни. Після тривалого періоду полону, який охопив майже три роки, Маріан був звільнений в рамках стамбульських домовленостей 10 червня цього року. Його рідна земляки зустрічали його з невимовною радістю, квітами, теплими обіймами та сльозами щастя, що свідчить про глибоку повагу та вдячність громади.

Протягом цих довгих місяців, що здавалися вічністю, Маріан Марущак проходив лікування та складну реабілітацію у столиці, в Києві, відновлюючись як фізично, так і психологічно після пережитого. Лише сьогодні він нарешті зміг ступити на поріг рідної домівки, де на нього чекали родина та близькі, що безумовно є найвищою нагородою після всіх випробувань. Це повернення стало довгоочікуваною подією не лише для його родини, а й для всієї громади, яка пишається своїм героєм.

Жорстокий шлях полону провів Маріана через численні тюрми, колонії та табори, розташовані на території Чечні, віддалених районах Сибіру, а також в тимчасово окупованих регіонах Донеччини, Луганщини та Криму. Протягом усього цього часу він був підданий нелюдським катуванням та знущанням, що є тяжким злочином проти людяності. З перших днів свого перебування в неволі Маріан був повністю ізольований від будь-яких зовнішніх новин та інформації. Російські спецслужби систематично намагалися зламати дух українських полонених, поширюючи дезінформацію про нібито повну поразку та знищення України. Вони переконували, що «їм немає куди повертатися», що «вдома на них ніхто не чекає», і навіть що «колишніх полонених в Україні садять у тюрми». Натомість, окупанти обіцяли «золоті гори», житло та великі грошові виплати, якщо військовий перейде на бік Росії. Щоб досягти свого, вони не гребували найжорстокішими методами, ламаючи кістки та катуючи електрошокером.

Однак, попри нестерпні тортури та постійний психологічний тиск, Маріан Марущак залишався непохитним. Він не повірив у брехливі обіцянки, не погодився на співпрацю з ворогом і зберіг вірність своїй Батьківщині. Його стійкість і незламна воля були винагороджені: врешті-решт його ім’я було включено до списків на обмін військовополоненими. Цей приклад героїчної витримки є натхненням для всіх українців, демонструючи справжню силу духу та непереможність перед обличчям зла.

Сьогодні всі ті страхіття залишилися позаду. Захисник України нарешті повернувся на рідну землю, в обійми дружини, дітей та всіх своїх рідних. Цей довгоочікуваний день став символом перемоги життя над стражданнями та свідченням того, що кожен український військовий є цінним для своєї країни. Від імені всієї громади ми висловлюємо щиру подяку Маріану за його безмежну силу духу та мужність. Бажаємо йому найшвидшого відновлення після пережитого, міцного здоров’я, тепла, підтримки від рідних та близьких, а також добра, миру та остаточної Перемоги для всієї України. Його повернення нагадує нам про важливість боротьби за кожного нашого героя і про те, що разом ми зможемо подолати будь-які виклики. Слава Україні! Героям слава!