ПЕРЕЙДІТЬ ЗА ПОСИЛАННЯМ ТА ПРОГОЛОСУЙТЕ ЗА ПРИСВОЄННЯ ЗВАННЯ ГЕРОЯ УКРАЇНИ (ПОСМЕРТНО) ОЛЕГУ БІЛИКУ З ЧОРТКОВА!

Шановні українці, звертаємося до вас із важливим проханням. Підтримайте петицію про присвоєння звання Героя України (посмертно) відважному воїну з Чорткова – Білику Олегу.

❗️ Щоб підтримати петицію, перейдіть за посиланням – https://petition.president.gov.ua/petition/243136, авторизуйтесь та натисніть «Підписати». Ваша підтримка надзвичайно важлива!

Нам потрібно зібрати 25 тисяч голосів, щоб петиція потрапила на розгляд до Президента України. Кожен ваш голос наближає нас до вшанування пам’яті Героя.

🕯 Білик Олег Петрович народився 12 жовтня 1972 року в селі Шманьківчики Чортківського району. Він був справжнім патріотом своєї землі, готовим віддати все заради свободи України.

Олег навчався у Колиндянській загальноосвітній школі, а після цього проходив службу в армії на Дніпропетровщині. У 1996 році він одружився та переїхав до Чорткова, де розпочав працювати в органах внутрішніх справ України. Його служба проходила у підрозділі ВДСО при Чортківському райвідділі міліції. Разом з дружиною вони виховали сина та доньку.

До початку повномасштабного вторгнення Олег перебував за кордоном, але події в Україні не залишили його байдужим. З перших днів війни він став волонтером, надаючи підтримку тим, хто її потребував. 16 серпня 2023 року Олег добровільно вступив до лав Збройних Сил України, демонструючи неймовірну мужність та відвагу.

Він служив у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади (в/ч А0281) на посаді молодшого сержанта, командира відділення, водія та стрільця-снайпера. Олег брав активну участь у бойових діях у найгарячіших точках: Лиман, Часів Яр, Костянтинівка, Харківщина. Його героїзм та самовідданість вражають!

17 липня 2024 року під час виконання бойового завдання в Торецьку Олег отримав важкі контузії та поранення. Медики доклали всіх зусиль, щоб врятувати Героя, але 23 серпня 2024 року серце Олега Білика зупинилося.

Олег Білик похований на Алеї Героїв на кладовищі у рідному селі Шманьківчики. Його пам’ять житиме вічно в серцях тих, хто його знав та любив.

У Героя залишилися батьки, дружина, син, донька та онук, якого дідусь, на жаль, так і не встиг побачити… Його втрата – це велике горе для всієї родини та велика втрата для України.

Закликаємо всіх небайдужих українців підтримати петицію та вшанувати пам’ять Героя!