Перелітна сарана – небезпечний шкідник, який створює серйозну загрозу для сільського господарства в Україні та за її межами. Цей вид саранових, разом з італійським прусом та марокканською сараною, належить до стадних комах, що вирізняються своєю здатністю утворювати величезні скупчення. Окрім стадних видів, існують і нестадні, такі як кобилки та коники, але саме стадні саранові спричиняють найбільші руйнування.Саранові відомі своєю міграційною поведінкою. Час від часу вони збираються у величезні куліги (якщо це личинки) або зграї (дорослих особин – імаго) й мігрують на значні відстані. Дорослі перелітна сарана здатна перелітати на десятки кілометрів щодня. Однак під впливом сильних вітрів ці зграї можуть подолати понад 200 км за добу, поширюючи шкоду на величезні території. Надвисокі температури повітря часто стимулюють масовий рух личинок, які прямують в одному напрямку у пошуках соковитої рослинності, зокрема в посіви сільськогосподарських культур. Це згуртування личинок відбувається через тактильний контакт, що викликає у них умовний рефлекс стадності.Куліги личинок перелітна сарана здатні знищувати на своєму шляху від 40% до 100% рослинної маси. Зазвичай за добу вони переміщуються на 30-50 метрів, рідше – до 150-200 метрів. За весь личинковий період вони можуть відійти від місць відродження на відстань до 3-4 кілометрів, завдаючи колосальної шкоди. Доросла особина перелітна сарана (імаго) має розмір 29 – 59 мм, бурого або зеленуватого кольору, з характерним гострим поздовжнім кілем на передньоспинці. Її надкрила довгі, з бурими плямами, а задні крила – прозорі, з легким жовтувато-зеленуватим відтінком біля основи. Личинка є імагоподібною і проходить п’ять вікових стадій. З другого віку у личинок розвиваються зачатки крил, розміри яких змінюються з кожним віком. Кількість члеників вусиків також збільшується з кожним линянням – від 13 у першого віку до 26 в останнього. Відродження личинок відбувається в теплі роки у третій декаді травня або на початку червня, а в холодні – у другій декаді червня. Окрилення у південних резерваціях починається на початку липня, а відкладання яєць самками триває з середини серпня до жовтня.Ефективна боротьба з сараною вимагає комплексного підходу. Восени найефективнішими агротехнічними заходами є проведення боронування, дискування або оранка всієї площі, залежно від характеру її використання – чи то перелоги, чи пасовища. У місцях високої чисельності ворочок, де відбувається відкладання яєць, особливо дієвим агротехнічним прийомом є глибока відвальна оранка з подальшим боронуванням. Ці методи допомагають знищити яйцекладки та зменшити популяцію шкідника.Хімічні обробітки – це ще один ключовий елемент у захисті посівів від саранових. Їх проводять за певної чисельності шкідників: для личинок стадних видів – 2-5 екз./1 кв. м, для нестадних саранових – 10-15 екз./1 кв. м. Заходи захисту посівів починаються з масової появи личинок І віку. Важливо ліквідувати основну масу личинок стадних саранових на стадіях розвитку ІІІ-ІV віку, а всі хімічні заходи слід завершити до окрилення. Рухомі куліги перелітна сарана обробляють на площі за 200-250 метрів від її «голови», охоплюючи ділянку по спіралі, що перевищує фронт руху куліги. Обробки слід проводити виключно дозволеними до використання в Україні інсектицидами, згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Для максимальної ефективності обробки проводять вранці та ввечері, коли шкідники найбільш активні на рослинах і їх легше дістати. Комплексний підхід до боротьби з сараною забезпечує надійний захист посівів та зберігає урожай від цих небезпечних комах-шкідників.