Рекомендації Уповноваженого із захисту державної мови щодо застосування української мови в туристичній та екскурсійній діяльності. Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» встановлює чіткі вимоги щодо використання державної мови у сфері туризму. Це стосується всіх суб’єктів, які надають туристичні та екскурсійні послуги, включаючи юридичних осіб, ФОП, гідів, екскурсоводів та інших фахівців. Стаття 30 Закону визначає українську мову як основну мову обслуговування споживачів. Це означає, що підприємства та підприємці повинні надавати інформацію про товари та послуги державною мовою. Інформація може дублюватися іншими мовами, а персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою за згодою сторін. Однак, для громадян України, які отримують туристичні чи екскурсійні послуги на території України, незалежно від форми комунікації, повинна застосовуватися виключно державна мова. Виняток становлять іноземці та особи без громадянства, для яких можливе обслуговування іншою мовою. Особлива увага приділяється ситуаціям, що не є безпосередньо туристичним чи екскурсійним обслуговуванням, як-от вибір послуги, оформлення документів чи розгляд скарг – тут допускається використання іншої мови за взаємною згодою. Стаття 23 Закону прямо вказує, що мовою туристичного та екскурсійного обслуговування є державна мова. Частина восьма цієї статті дозволяє обслуговування іноземців іншою мовою. Таким чином, головним правилом є використання української мови як державної для всіх споживачів-громадян України.

Окремі вимоги стосуються інтернет-представництв. Згідно зі статтями 27 та 28 Закону, вебсайти, сторінки в соціальних мережах, мобільні застосунки та інша інформація для загального ознайомлення (оголошення, вивіски, покажчики) повинні бути виконані державною мовою. Іншомовні версії можливі, але українська версія повинна містити не менше інформації за змістом і обсягом та завантажуватися за замовчуванням для користувачів в Україні. Інформація про товари та послуги, а також реклама, згідно зі статтями 32 та 6 Закону України «Про рекламу», також мають подаватися державною мовою. Географічні назви та назви об’єктів топоніміки згідно зі статтею 41 повинні передаватися українською мовою, а не перекладатися. Водночас, торговельні марки (знаки для товарів і послуг) можуть використовуватися в тому вигляді, в якому їм надано правову охорону (стаття 42).

Уповноважений із захисту державної мови має завдання захищати українську мову та право громадян на отримання послуг державною мовою. Він розглядає скарги та складає протоколи про порушення. За повторне порушення вимог статті 30 Закону передбачені штрафи від 3400 до 11900 грн, відповідно до статті 57 Закону та статей 244-24, 188-52 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Детальнішу інформацію можна знайти на офіційному сайті Уповноваженого: https://mova-ombudsman.gov.ua. Дотримання мовних норм є важливим для забезпечення функціонування української мови як державної у всіх сферах суспільного життя, зокрема й у туристичній галузі.

« повернутися