У ніч проти неділі, 26 жовтня, в Україні традиційно відбудеться перехід на зимовий час. О 4-й годині ранку стрілки годинника буде переведено на одну годину назад. Таким чином, тривалість доби збільшиться, а українці зможуть поспати на годину довше. Ця практика триває десятиліттями та регулюється чинним законодавством України. Перехід на зимовий час є важливою подією, яка щорічно викликає дискусії.

Сезонна традиція: історія законодавчих ініціатив

В Україні протягом десятиліть переведення годинників на зимовий час здійснюється в останню неділю жовтня. Зворотний перехід на літній час відбувається навесні, в останню неділю березня. Ця сезонна зміна часу глибоко вкорінилася в українському суспільстві.

Попри сталу традицію, ініціативи щодо її скасування регулярно виникають у парламенті. Верховна Рада України ще навесні 2021 року ухвалила в першому читанні законопроєкт №4201, який пропонував скасувати зміни часу. Але тоді закон не ухвалили через брак голосів, що свідчить про неоднозначне ставлення до цього питання.

Після доопрацювання проєкт Закону про обчислення часу в Україні №4201, який скасовує сезонне переведення годинників, депутати підтримали в другому читанні у липні 2024 року. Але президент України Володимир Зеленський документ так і не підписав, тому Україна продовжує використовувати сезонне переведення часу. Це означає, що традиційний перехід на зимовий час продовжиться.

Вплив на біоритми та здоров’я

Перехід на зимовий час, хоча і дарує додаткову годину сну, не є повністю нейтральним для здоров’я людини. Вчені та медики часто вказують на те, що навіть невелика зміна графіку може впливати на біоритми та загальне самопочуття. Розуміння впливу зміни часу на організм є ключовим.

Основні фізіологічні наслідки переведення стрілок:

• Порушення циркадних ритмів: Внутрішній «біологічний годинник» людини збивається, що може призводити до тимчасових проблем зі сном, млявості та зниження концентрації. Це вимагає адаптації організму.

• Психоемоційний стан: У перші тижні після переходу деякі люди відчувають підвищену стомлюваність, дратівливість або навіть сезонну депресію, хоча останнє більше пов’язано зі зменшенням світлового дня. Тому важливо слідкувати за своїм станом.

Проте перехід на зимовий час вважається легшим для організму, ніж на літній, оскільки він дозволяє поспати довше, а більшість людей прокидаються до світанку, що відповідає природним ритмам. Цей аспект робить сезонне переведення часу менш обтяжливим.

Економічний аспект і енергоощадження

Історично основною метою переведення годинників була економія електроенергії шляхом кращого використання світлового дня. Однак сучасні дослідження показують, що економічний ефект від цієї практики є мінімальним або взагалі відсутнім, особливо з огляду на розвиток сучасних технологій освітлення та збільшення споживання енергії у вечірній час. Тому питання ефективності залишається відкритим.

В умовах воєнного часу та постійних атак на енергетичну інфраструктуру України, питання ефективного розподілу енергетичних ресурсів є критичним. Сезонне переведення часу може мати незначний вплив на пікове навантаження ввечері, зсуваючи його на годину пізніше, що теоретично може допомогти краще збалансувати енергосистему. Цей аспект стає більш значущим в сучасних реаліях.

Фінансові витрати, пов’язані з переведенням годинників: Перехід часу вимагає синхронізації роботи транспорту (залізничного, авіаційного), банківських систем та промислових підприємств. У минулому ці процеси вимагали значних витрат і потенційно могли спричиняти помилки в облікових системах, хоча з розвитком цифрових технологій ця проблема стала менш актуальною. Однак, повна відсутність витрат не гарантована.