Перший у Львові та четвертий в Україні: театр Лесі Українки вступив до найбільшої театральної асоціації Європи
У культурному житті Львова та всієї України відбулася знакова подія: академічний драматичний Театр Лесі Українки увійшов до складу European Theatre Convention (ETC), ставши першим львівським та лише четвертим українським театром, якому вдалося приєднатися до цієї престижної європейської театральної асоціації. Цей крок є не просто формальним членством, а стратегічно важливим етапом для розвитку та інтеграції українського театрального мистецтва на міжнародну арену.
ETC, або European Theatre Convention, є провідною мережею європейських театрів, заснованою у 1988 році. Вона об’єднує понад 50 театрів із 30 різних країн світу, створюючи платформу для обміну досвідом, реалізації спільних проєктів, співпраці та культурної дипломатії. Для Театру Лесі Українки це відкриває безпрецедентні можливості для розширення горизонтів та представлення української культури широкій європейській аудиторії.
Ольга Пужаковська, представниця Театру Лесі Українки, підкреслює важливість цього кроку: «Вступ до ETC — це важливий крок у розвитку театру Лесі. В цій мережі десятки театрів з тридцяти країн світу. І тепер усі вони — наші нові потенційні партнери, разом з якими ми сподіваємось утверджувати присутність українського театру на міжнародній арені». Це свідчить про глибоке розуміння потенціалу, який несе це членство, для культурного обміну та просування національних цінностей.
Приєднання до такої впливової європейської театральної асоціації як ETC надає Театру Лесі Українки доступ до найсучасніших театральних практик, інноваційних методів управління та нових форм взаємодії з глядачем. Це також сприятиме підвищенню кваліфікації українських акторів, режисерів та технічного персоналу через участь у міжнародних семінарах, майстер-класах та резиденціях. Такий рівень міжнародної співпраці є ключовим для динамічного розвитку та модернізації українського театрального простору.
Це членство не тільки зміцнює позиції львівського театру на культурній мапі Європи, але й слугує потужним інструментом культурної дипломатії, демонструючи стійкість та життєздатність української культури навіть у складні часи. Це також є важливим кроком у європейській інтеграції України, підкреслюючи роль мистецтва як моста між націями. Цей прорив у європейську театральну спільноту стане джерелом натхнення для інших українських культурних інституцій та сприятиме подальшому зростанню міжнародного визнання українського театрального мистецтва. Цей успіх відкриває нові можливості для спільного творення, обміну ідеями та збагачення світового культурного ландшафту, в якому український театр відтепер посяде своє гідне місце.