Ми часто говоримо про медичних працівників, які стоять на передовій, проте нерідко забуваємо про тих, хто не менш віддано працює у тилу, забезпечуючи їхню ефективну діяльність і допомагаючи рятувати життя пацієнтів. Сьогодні ми розповімо історію одного з таких надзвичайних фахівців – Петра Івановича Лукача, який понад 50 років працює водієм «швидкої допомоги», присвятивши своє життя медичній справі.

У кінці 60-х років минулого століття санітарний транспорт у більшості медичних закладів Тячівщини перебував у вкрай занедбаному стані, оскільки вичерпав свій технічний ресурс. Це призводило до того, що доставка пацієнтів до лікарень часто здійснювалася випадковими засобами, нерідко навіть повозками. Подібна ситуація склалася і в Дубівській лікарні, де на балансі був лише один застарілий санітарний автомобіль. Він вимагав постійного ремонту та догляду, через що більшість часу простоював.

В умовах такої скрути адміністрація лікарні звернулася до молодого, але вже досвідченого шофера – Петра Івановича Лукача, який на той час працював автослюсарем у Тересві, запропонувавши йому посаду водія санітарного автомобіля. Оглянувши транспортний засіб, Петро Іванович склав детальний список необхідних для заміни деталей. На той час дістати нові запчастини було доволі проблематично. Проте, незважаючи на всі труднощі, цьому відданому водію швидкої допомоги вдалося у найкоротші терміни відремонтувати автомобіль. Для підтримання автотранспорту в належному стані Петро Іванович щосереди проводив ретельний техогляд, забезпечуючи його готовність до викликів.

Оскільки ставка водія у лікарні була лише одна, Петру Івановичу доводилося щодня нести зміну, виїжджати на численні виклики та доставляти пацієнтів до медичних закладів по всій області. Згодом автопарк Дубівської лікарні поповнювався новими санітарними автівками, які, до речі, з різних куточків колишнього Радянського Союзу до Дубового доставляв саме Петро Іванович, демонструючи свою відданість справі.

За понад 50-річний стаж роботи водієм швидкої допомоги Петру Івановичу є що згадати, адже він неодноразово потрапляв у найрізноманітніші, нестандартні та навіть небезпечні ситуації. До прикладу, одного разу йому довелося рятувати людські життя на полонині Апецька, де перекинувся колгоспний трактор з косарями. Разом із лікарем Петро Іванович, керуючи санітарним транспортом, подолав ґрунтову дорогу на гору, допоміг медику перенести постраждалих до автівки та надати першу допомогу, після чого оперативно доставив пацієнтів до лікарні. Подібний випадок стався і з туристами, які також через необережність постраждали під час подорожі на схилах гори. Його професіоналізм та оперативність завжди були ключовими.

Чимало пригод траплялося і на рівній, асфальтованій дорозі. Одного разу, доставляючи пацієнтку до Берегівської лікарні, у м. Виноградів раптово виникла аварійна ситуація через рух повозки. Проте Петро Іванович, завдяки своєму високому професіоналізму та блискавичній реакції, зумів вчасно зреагувати та не допустив зіткнення. Пацієнтку було вчасно та без жодних ушкоджень доставлено до медичного закладу.

Петро Іванович неодноразово рятував життя пацієнтів не лише завдяки їхній своєчасній доставці до лікарень, а й виступаючи донором крові для важкохворих у термінальних станах, що свідчить про його виняткову людяність та самовідданість. Це робить його справжнім героєм медичної сфери.

Крім своєї основної роботи, Петро Лукач має ще одну унікальну рису: він активний та комунікабельний учасник художньої самодіяльності, талановитий декламатор гуморесок. Свого часу він був призером обласного огляду художньої самодіяльності серед медичних працівників, що проходив на базі санаторію «Квітка полонини». Він справжній майстер на всі руки, з легкістю впорається з будь-якою роботою: відлагодить автомобіль або відремонтує паркет в актовому залі лікарні.

Нині Петро Іванович продовжує працювати водієм пункту екстреної медичної допомоги у смт Дубове. За останній рік навантаження на працівників служби значно зросло у зв’язку з пандемією COVID-19. Проте цей досвідчений водій швидкої допомоги гідно справляється з усіма викликами та відмінно виконує свою важливу роботу – забезпечує швидку та безпечну доставку пацієнтів до медичних закладів.

Якщо підрахувати кілометраж, який Петро Лукач наїздив на санітарному транспорті за 50 років свого трудового стажу, то ця відстань, ймовірно, перевершить екватор навколо Землі. Його безкорисливість, висока моральність та порядність найкраще характеризують цю видатну особистість. Він служить незмінним прикладом для молодих водіїв «швидкої», демонструючи еталон професіоналізму та людяності. До речі, його зять Микола пішов по його стопах, а дочка Марія працює бухгалтером у лікарні, створюючи таким чином справжню трудову династію. Дружина Аня продовжує проводжати і зустрічати чоловіка з чергування, підтримуючи його довгі роки. Велика вдячність від колег та пацієнтів Петру Івановичу за його самовідданість та працьовитість, побажання міцності та міцного здоров’я на многії літа.

…І знову звучить тривожний гудок санітарної автівки, за кермом якої незмінний ветеран праці Петро Іванович Лукач.