Пишаємось нашим земляком! Сержант Олександр із Вараша — справжній герой, який щодня виборює свободу України на передовій. З перших днів повномасштабного вторгнення він став до лав захисників і вже третій рік віддано виконує бойові завдання у складі 14 Окремої механізованої бригади ОК “Захід”.

Олександр народився та виріс у Вараші, закінчив училище при Рівненській АЕС, де здобув фах будівельного столяра. Мирне життя обірвалося 24 лютого 2022 року, коли він одним із перших прибув до місцевого РТЦК та СП. Спочатку служив у роті охорони, а вже в травні поповнив новостворений стрілецький батальйон Князівської бригади, демонструючи свою мужність та готовність захищати рідну землю.

В район виконання бойових завдань воїн вирушив у липні 2022 року на Донеччину. Його першочерговим завданням була оборона позицій в районі Берестового. На той момент Олександр обіймав посаду начальника радіостанції, забезпечуючи безперебійний зв’язок для своїх побратимів. Згодом, у лютому 2023 року, він прийняв свідоме рішення приєднатися до штурмового підрозділу, де проявив неабияку відвагу та бойовий дух. У липні того ж року повернувся до зв’язківців, а наприкінці 2024 року обійняв нинішню посаду, продовжуючи самовіддано служити Україні.

Особливо важливим є подвиг Олександра, який він здійснив, перебуваючи на посаді стрільця в штурмовому підрозділі. Саме тоді, ще будучи молодшим сержантом, він врятував пораненого побратима, ризикуючи власним життям. Під час ворожого обстрілу Олександр виніс пораненого товариша з поля бою, врятувавши йому життя. Цей героїчний вчинок став свідченням його мужності та відданості військовому обов’язку.

Олександр згадує: “Ми були з солдатом “Владзьо”, який також з Рівненщини. Молодий хлопець, йому було близько 22 років. Це було в районі Дворічної. Наша група змінила на позиціях іншу, і коли побратими виходили, їх із рашистського танка обстріляли. Осколки від вибуху снаряда зробили свою чорну справу: нижче поясу в пораненого нічого не працювало – нервові закінчення пошкодило. Виносили ми його метрів 700, теж під обстрілами. Евакуювали, життя врятували, побратим досі лікується”.

Він розповідає, що за період участі в бойових діях у нього було чимало подібних епізодів, кожен з яких відбиває його мужність та відвагу. Але зараз, на його переконання, не час занурюватися в минуле, адже попереду ще дуже багато роботи. Зараз підрозділ Олександра виконує завдання за призначенням на Куп’янському напрямку, де триває напружена боротьба за територіальну цілісність України.

“В мене є що згадувати, але зараз не так багато часу на розповіді… Вистачить і цього”, – підсумував Олександр, підкреслюючи свою зосередженість на теперішніх завданнях.

За виявлену мужність, відвагу та відданість військовій справі сержант Олександр нагороджений медаллю “За військову службу Україні” та відзнакою “Золотий хрест”. Його героїзм є прикладом для усіх захисників України.

Вдома на Олександра чекають тато, мама, брат і дві сестри, які з нетерпінням очікують його повернення. Сам він мріє повернутися до мирної професії та працювати на Рівненській АЕС, де він зможе з користю застосувати свої знання та досвід.

Дякуємо Олександру за його сміливість, силу та безмежну відданість Україні. Вараш пишається своїм Захисником та бажає йому якнайшвидшого повернення до мирного життя.

Інформація: відділ зв’язків з громадськістю управління комунікацій Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
Фото: відділення комунікацій 14 Окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого.